Главная » Разное » Малюнки дитячі про козаків: малюнок козака: 16 тыс изображений найдено в Яндекс.Картинках

Малюнки дитячі про козаків: малюнок козака: 16 тыс изображений найдено в Яндекс.Картинках

Posted on

Козаки Дахна єднають українців. І потрапили на лого Google

7 березня 1932 року в Запоріжжі народився Володимир Авксентійович Дахно — класик української і світової анімації, відомий у першу чергу за серіалом «Як козаки…» Компанія Google присвятила Дахнові сьогоднішній «дудл» (заставку-логотип на головній сторінці пошуковика).

Після закінчення школи майбутній мультиплікатор вступив до Київського інженерно-будівельного інституту.

За спогадами одногрупника Дахна, архітектора і художника Юрія Химича, вони часто розважалися на парах, малюючи козаків у різних кумедних ситуаціях, і непомітно підкладали їх у проектор, через який лектор демонстрував світові архітектурні шедеври.

Один із малюнків Дахна-Химича. Джерело: picasaweb.google.com/khymychM

Після закінчення інституту в 1955 році Володимир Дахно починає працювати архітектором у Києві.

Його незвичайні архітектурні проекти привернули увагу відомих мультиплікаторів Марка Драйцуна і Давида Черкаського — також випускників Київського інженерно-будівельного інституту.

Аніматори запропонували Володимиру Авксентійовичу роботу в новому творчому об’єднанні мультиплікаційних фільмів на студії “Київнаукфільм” (нині “Укранімафільм”). І у 1960 році Дахно дебютує як мультиплікатор з фільмом “Пригода перцю”, а перша серія циклу мультфільмів “Як козаки…”, де Володимир Дахно виступає в ролі режисера і сценариста, виходить у 1967 році.

“Я не дуже довго мудрував з козаками, — згадував Дахно. — Взяв та й намалював трьох запорожців на кшталт трьох мушкетерів. Один вийшов кругленький, маленький, інший — худий і довгий, третій — здоровий та рум’яний молодець. Потім мені казали, що я дуже точно передав в цих персонажах український характер”.

Першим мультфільмом з серії став “Як козаки куліш варили”, який вийшов у 1967 році. Головними героями стали три козаки: довгань, коротун і силач. Що цікаво, за сценарієм козаки носять імена Грай, Око і Тур, відповідно, але в самому серіалі їхні імена не звучать.

Куліш, який вариться всю серію, так і не доварюється до кінця, а герої тим часом через нестачу тютюну устигають побувати у якихось басурманських краях, де в чеснім бою і здобувають нікотин.

Наступним у серії став мультфільм “Як козаки у футбол грали”, в якому команда українських козаків виграє кубок на турнірі. Він вийшов у 1970 році, за декілька років до завоювання Кубка кубків київським “Динамо”, певним чином передбачивши цей успіх.

Як «Динамо» зруйнувало московську монополію на чемпіонство

За спогадами Дахна, відомий динамівський воротар Віктор Банніков розповів йому, що перед кожною грою “синьо-білі” всією командою дивилися на удачу “Як козаки у футбол грали”. А напередодні Євро-2012 виявилося, що режисер точно спрогнозував склад і розклад (на жаль, не рахунок) «української» відбіркової групи.

Мультсеріал про симпатичних козаків відразу завоював любов глядача, а харизматичні герої стали справжніми народними улюбленцями. Добродушний силач, відважний коротун і довготелесий хитрун — троє головних героїв серіалу виглядали по-УРСРівськи шароварно, але в кожному мультику показували чудеса успіху і перемоги.

 Заставка Google 7 березня 2013 року

За сюжетом мультфільмів на долю героїв випадають різні пригоди, вони зустрічаються з людьми різних країн і епох, навіть з богами і інопланетянами. У мультфільмах відсутні діалоги або який-небудь текст, за винятком вступного або заключного тексту “від автора”, що робить їх зрозумілими для людей різного віку і національності.

Сьогодні герої мультфільмів “Як козаки…” є одними з найбільш впізнаваних персонажів в українській мультиплікації, своєрідним національним символом.

Володимир Дахно став режисером дев’яти мультфільмів про козаків. Перший був знятий у 1967-му, останній — в 1995-му. Пригоди неговірких колоритних персонажів припали до смаку не тільки телеглядачам колишнього соціалістичного табору. Повідомляють, що неабияку популярність серіал здобув в Ірані.

Загалом режисер створив понад 20 мультфільмів, серед яких найвідоміший — екранізація “Енеїди” Івана Котляревського.

«У сучасній Україні відсутні близькі всім без винятку українцям герої, дуже необхідні для національного єднання і для виховання наступних поколінь, — вважає гендиректор державної студії “Укранімафільм” Едуард Ахрамович. — На щастя, завдяки внеску Дахна, ніяких нових героїв шукати немає необхідності. Створені ним персонажі не втратили своєї актуальності і сьогодні, тому що об’єднують усі найкращі риси українського народу: сміливість і доброту, кмітливість і готовність допомогти ближньому, допитливість і широту душі”.

Ось що казав про «Козаків…» та анімацію Володимир ДАХНО в інтерв’ю журналові «Кіно-Коло» у 2000-му році: 

— На мій режисерський дебют, «Як козаки куліш варили», мала сильний вплив Заґребська школа анімації – різкий, схематичний малюнок. А вже від другої серії малюнок став пластичніший, легший.

З іншого боку, ми також були учнями московської студії «Союзмультфильм», пройшли класичну диснеївську школу. Я і своїх учнів навчаю класичній анімації Волта Диснея; а вже потім, діставши цих знань, кожен може працювати над власним стилем.  

Перший фільм із цієї серії став проривом, бомбою. Він був дуже темповий. Він і зараз сучасний – за 10 хвилин показана велика пригода. На фестивалі в Румунії його приймали “на ура», зал наче б то прокинувся – таких динамічних були тільки два американські фільми і мій.  

Коли я здавав фільм на кіностудії, то художня рада його не поцінувала, не сприйняла. Його не зрозуміли. І мудрий Борис Остахнович, директор студії, запропонував тоді показати стрічку старшокласникам: якщо діти зрозуміють, значить, усе гаразд.

Прийшло два класи “експертів». Після перегляду запитали в дітей, про що ця картина. Одна дівчина так стисло і точно розповіла, що потім я використовував її відповідь для анотацій фільму… 

Володимир Дахно

Мені завше хотілося створювати веселе кіно, кумедне, дотепне. І щоб робити його було теж весело, і щоб глядачі потім веселилися й могли відпочити. Інакше я не міг. Не люблю кіно зле. Не терплю насилля.

Обмежень анімація не знає. Все що є, від мікро- до макрокосмосу, може бути відтворене на екрані завдяки анімації.

Хотілося б працювати з професійними продюсерами, бізнесменами. Анімація – це ж прибуткова сфера.

Це не швидкий бізнес, але практика доводить, що прибуток може бути – 200 %.

Дивіться, що сталося – українські ігрові фільми зовсім не продаються, анімація ж продається добре. Треба чекати, коли з’явиться нове покоління бізнесменів, що вони б це зрозуміли й почали в анімацію вкладати кошти.

Режисер не дочекався приходу великих інвесторів. Останні 15 років життя Володимир Дахно жив у злиднях на мізерну пенсію. Але, незважаючи на фінансові проблеми, він до кінця днів продовжував віддаватися улюбленій справі: творити, передавати свої знання молодим мультиплікаторам і мріяти, що його ідеї втіляться в життя.

Помер Володимир Дахно 29 липня 2006 року.

Зараз студія “Укранімафільм” готує до випуску продовження мультсеріалу “Як козаки…”. Планується, що Око, Тур і Грай знову постануть перед глядачами навесні 2014 року.

 

Дивіться також:

1970: «Як козаки у футбол грали». ВІДЕО

Google зробив заставку, присвячену уродженцю Львова. ФОТО

Мультиплікаційний кліп про 1000 років історії Білорусі. ВІДЕО

Польський мультфільм про війну Русі проти Литви. ВІДЕО

Ще один хіт 1970-х: Тарапунька і Штепсель. ВІДЕО

Сценарій до свята «Конкурс-змагання ерудитів «Покрова – день українського козацтва» (для учнів 5-6 класів)»

Тема: Конкурс-змагання ерудитів «Покрова – день українського козацтва» (для учнів 5-6 класів)

 

Мета: сформувати ціннісні орієнтири в ставленні особистості до суспільства і держави; поглибити знання учнів про українське козацтво та традиції найбільшого християнського свята – Покрови Пресвятої Богородиці; розвивати навички самовдосконалення тіла і духу на прикладах епохи Запорізької Січі, повагу до традицій, мови, вірувань українського народу;   виховувати почуття патріотизму, національної самосвідомості; поваги до історичної спадщини рідного народу.

Обладнання: У центрі класу напис: «14 жовтня — свято Покрови і День українського козацтва», плакати з прислів’ями та приказками, портрети українських гетьманів, козацькі клейноди (булава, бунчук), дитячі малюнки, план проведення заходу (додаток 1).

Реквізити для проведення конкурсів: грамоти, 2 м’ячі, 2 шапки, 2 стільці, 2 відерка, 8 горіхів.

Музичне оформлення: група «Реанімація» відео «Козак – характерник», відео «Характерник. Гопак».

Діти завчасно діляться на 2 команди по 6 чоловік; обирають журі –4  учні 7 класу; отамана; одягаються у козацький одяг, емблеми; готують 1 страву від команди.

                                                ХІД  ЗАХОДУ

І. Вступне слово вчителя.

 З давніх-давен усьому людству відоме зображення «дерева життя» – гілочки, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього, що наводить на думку, про те, що все навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що народжується зараз – народжується майбутнє.

14 жовтня на нашу землю приходить одне з найбільших християнських свят – Покров Пресвятої Богородиці. Це світле і радісне свято ще від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів завжди духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людський рід, за мир і добро на нашій землі. Подія, що зібрала усіх нас сьогодні не лише велике релігійне свято, це і день вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашого народу, за честь і славу української держави.

      Пречиста Діва зробила людям багато добрих справ. У Київській Русі врятувала Почаївський монастир від нападу турків. І князь Ярослав Мудрий віддав Україну під її покров.

     Козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову пресвятої Богородиці. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі, була символом і покровителькою всієї України.

          Ми припадаєм спраглими вустами до криниці своєї історії, джерел рідної мови,  щоб бути рівними серед рівних, вільними серед вільних. Настав час вгамувати тривалий духовний голод, щоб прийти у майбутнє справжніми українцями. Під покровом покровительки Пречистої Діви Марії козаки  чинили опір найзапеклішому ворогові. Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, боронила свою землю і український народ від загарбників. Саме тому в Україні сьогоднішнє свято отримало другу назву – козацька Покрова і відзначається ще й як День українського козацтва.

Отже вам, думаю, буде цікаво знову опинитись в одій з найлегендарніших сторінок історії українського народу — доби козаччини. То ж запропошую вас прожити один день з козаками, побувати в 16-18 ст. на Запорозькій Січі.

ІІ. Основна частина

Учитель. – Тож чи є сила в Україні, здатна боротися з жорстокою  силою, ворожою навалою?

Отаман І.   Так є така. Б’ється жадобою до волі кожне козацьке серце.

Отаман ІІ. Погляньте, всі готові вступити в двобій проти сили чорної, ненависної.

Учитель.  Нехай буде, нехай буде, коли Божа воля,

                             Щоб росла в боях кривавих українська доля.

                    Нехай знають на всім світі, як ми погибали

                    І гинучи, свою правду кров’ю записали.

То ж нехай курені покажуть свою готовність. До походу!!!  (під музику  заходять команди-курені, стають в одну шеренгу перед журі і співають свою козацьку пісню групи «Реанімація» «Козак — характерник» (Перегляд відео).

    — Сьогодні, на урочистому зборі Коша, присягніть, що Вкраїну будете любити. А зараз я зачитаю вам клятву. «Вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!»

Учитель: Ну що ж розпочинаємо наш конкурс-змагання ерудитів «Покрова – день українського козацтва».

          Сьогодні свято, конкурс нині,

 сьогодні все козацтво тут.

 І тут сьогодні радість лине,

 козацькі ігри всіх нас ждуть.

Учитель оголошує програму свята, а 4 журі відмічає результати (Додаток 1).

   1. Конкурс-розминка «Розумний козак» (для двох команд).

– Що означає слово “козак”? (Вільний)
– Як називалося козацьке судно? (Чайка).

– Кого вважали батьком, матір’ю, дружиною та товаришем? (Батько – степ, мати – Січ, дружина – шабля, товариш – кінь).
– Назвіть воєнні атрибути, якими користувалися козаки.(Шабля, люлька, рушниця, лук).
– Назвіть атрибут влади гетьмана.(Булава).
– Назвіть козацьку їжу.(Куліш, соломаха, риба, мед, галушки).

– Найвідоміший козацький танок.(Гопак).
– Яких ви знаєте гетьманів?(І.Сірко, І.Мазепа, К.Розумовський, П.Орлик).
– Як називається зачіска козака? (Оселедець).
– Як називався козацький ватажок? (отаман, кошовий).
– Які відомі українські танці народилися в козаків? («Метелиця», «Гопак»).

– Як називалось місце, де жили козаки? (Запорізька Січ).

– Скільки куренів було на Січі.(Тридцять вісім).
– Яку річку найбільше поважали козаки? (Дніпро).

– Відомий козак, який брав участь більше як у п’ятдесяти битвах.(Іван Сірко).
– Кого згідно з традицій не пускали на Запоріжжя? (бідних, жінок, іноземців).

– Яке церковне свято козаки вважають своїм і коли воно відзначається? (Покрова, 14 жовтня).

2. Конкурс  курінних «Наша мова калинова». (Хто швидше пояснить приказки чи прислів’я про Покрову).
Минула Покрова – з’їла полудень корова. 
Покрова всю землю покриває листям або снігом. 
Прийшла Покрова – всохла діброва.

Господарі на це свято примічали погоду. 
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови. 
Якщо в цей день сніг не покрив землю, не покриє в листопаді та в грудні.  
Якщо до цього дня не опаде листя з вишень – на теплу зиму.

Учитель. Козаки кожного дня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, не зважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха, — житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією. Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви (звучить запис молитви), прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи на конях, змагалися у стрільбі, фехтуванні, доланню рівчаків та перешкод — билися на шаблях «до першої крові». Часто змагалися цілими куренями.

3. Конкурс «Соколинне око». Від кожної групи обирається по двоє учасників. Один тримає пластмасове дитяче відерце, інший повинен поцілити у відро горіхом. Кожна команда робить по чотири «постріли», найбільш влучні – перемагають.

4. Конкурс «Музичний свист». Треба просвистіти  українську пісню.

Учитель. Справжнім українцем має право називатися лише той, хто не цурається своєї мови, культури, хто віддано служить своїй матері-землі, хто готовий віддати своє життя на її – захист від ворогів.

Український народ завжди хотів миру і злагоди на своїй землі. Головною метою українців було не допустити насильства, війни та не бути завойованим, бути вільним.

 5. Конкурс  «Найсильніша рука» — спортивне змагання між козаками. (учасники змагань, сидячи за столом, не відриваючи ліктя, намагаються нахилити і притиснути руку суперника до поверхні).                                         

6. Конкурс «Перевірка міцності». Між ногами м’яч-кінь, на голові шапка. Оббігти стілець і передати естафету. Перемогає той, хто зробить це першим.

Учитель. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалися тетеря — зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво, галушки, юшка з риби, що називається щербою, куліш із салом, баранина, дичина. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді і гру кобзарів.

7. Конкурс «Козацькі страви» (домашнє завдання).

–  А зараз козаки нас почастують козацькими стравами, які приготували вдома.   (Від кожної команди 1 страва).      

8. Конкурс загадок «Козацька кмітливість».

1) На чужій спині їде, а на своїй вантаж везе.(Сідло).

2) Без рук, без ніг, по полю нишпорить, співає, дерева ламає, до землі траву прихиляє.(Вітер).

3) Мені б сіна і травички пожувати, В полі жваво поскакати. Овес – це улюблена їжа моя, Запив водою і в дорогу гайда!(Кінь).

4) Є на світі кінь — всій землі не стримати.(Вітер).

5) Вона частенько вмивається. Чотири рази на рік переодягається.(Земля).

6) Чотири біжать, двоє стирчать, двоє бачать – дорогу значать, сімсот поганяє… Хто відгадає?(Кінь).

7) З гострим лезом, не задира, Нарубає дров…(Сокира).

8) Загадка-жарт. Яким буде сивий кінь, якщо його викупати?(Таким і залишиться, тільки ще і мокрим стане).

9) Загадка-жарт. Чим відрізняється кінь від голки?(На коня спочатку підстрибуєш, а подім сідаєш, а на голку спочатку сідаєш, а потім підстрибуєш).

10)  Загадка-жарт. Який кінь не їсть вівса?(Шаховий).

Учитель. Хай Пречиста Богородиця береже нас від чвар і розбрату і дасть нам мудрість і терпимість одне до одного заради майбутнього України.

Учитель. Сьогодні в Україні зареєстровано понад п’ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень всеукраїнських громадських організацій. Серед них: «Українське козацтво» (1991), «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), «Об’єднане козацтво України» (2003) та ін. У своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.

9. Конкурс отаманів «Козацьке слово»   (навипередки, дають відповіді на питання).

1). Дерев’яна палиця з кулею в горі, яка може бути оздоблена коштовним металом та камінням; ознака влади.(Булава).
2) Перший помічник кошового, перекладач.(Писар).
3) Верхній одяг козаків.(Жупан).
4) Різновид тканин.(Китайка).
5) Пасма волосся на голові в козака.(Оселедець).
6) Приміщення, де жили козаки, військова одиниця.(Курінь).
         10. Конкурс  вболівальників. Пояснити прислів’я та приказки (Учні –вболівальники тягнуть з козацької шапки прислів’я про козаків та пояснюють їх). Додаток 2.

Учитель. Чи знаєте ви, що з 1991 р. постійно організовуються кінні походи «Козацькими шляхами», з 1992 р.- зарубіжні походи козацької чайки «Свята Покрова» до берегів Франції та Англії, з 1996 р. у Києві щорічно проводиться фестиваль-турнір бойових мистецтв «Козацька слава», з 1999 р. у Запоріжжі проходить щорічний фестиваль національних видів єдиноборств, а у Дніпропетровську — всеукраїнський чемпіонат козацького морського багатоборства. Періодично стартує регата пам’яті Сірка за маршрутом Київ-Запоріжжя-Босфор. У 2001 р. створено Всеукраїнську федерацію козацького двобою та Міжнародну федерацію. Перегляд відео «Характерник. Гопак.»

        Україно! Ніколи наш народ – народ великої душі і доброго ока не зазіхав на чужі краї. А на його землю рвалися всякі і всякі. І в боях за волю Україна  — чайка стала Україною – орлицею, бо її вольнолюбиві діти, як сказав Іван Богун, скидали козацькі шапки лише перед богом!

З Україною в серці живу

І згораю за неї щомиті.

Вірю свято: відійде все зло

І зійде благодать божа з неба.

ІІІ. Заключний етап.  (Підведення підсумків, нагородження)

Діво Пресвятая – матір матерів,

Пригорни до серця всіх своїх синів.

Пресвята Покрово – сонце доброти,

Землю України щастям освіти.

                         Список використаної літератури

1. Апраксина О.А. Позакласна робота в школі. – К.: Освіта, 2007. – 130 с.

2. Бондарчук Г.М. Виховні години. 6 клас: На допомогу класному керівнику. – Тернопіль. – 2004. –  С. 3 – 65.

3. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. «Українська козацька педагогіка і духовність». – Умань, 2005. – С.12 – 80.

4. Журова Л.Е. Літературний брейн-ринг //Всесвітня л-ра, 2000. –   №5. –  С. 12 – 34.

5. Смирнов С.Д. Педагогіка і психологія вищої освіти. – К.: Альма матер., 2004. – 271 с.

                                                  Додаток 1

                            План проведення конкурсу-змагання ерудитів                          

                          «Покрова – день українського козацтва»

КОНКУРС

ЖУРІ

ЖУРІ

ЖУРІ

ЖУРІ

ВСЬГО

БАЛІВ

1. Конкурс-розминка «Розумний козак».

 

 

 

 

 

 

2. Конкурс  курінних «Наша мова калинова».

 

 

 

 

 

 

3. Конкурс «Соколинне око».

 

 

 

 

 

 

 

4. Конкурс «Музичний свист».

 

 

 

 

 

 

 

5. Конкурс «Найсильніша рука».

 

 

 

 

 

 

6. Конкурс «Перевірка міцності».

 

 

 

 

 

 

7. Конкурс «Козацькі страви».

 

 

 

 

 

 

 

8. Конкурс загадок «Козацька кмітливість».

 

 

 

 

 

 

9. Конкурс отаманів «Козацьке слово».

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Додаток 2

Козак з біди не заплаче.

Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

Звання козацьке, а життя собацьке.

Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда.

Козацькому роду нема переводу.

Козача потилиця панам ляхам не хилиться.

Коли козак у полі, то він на волі.

Степ та воля — козацька доля.

То не козак, що отаманом не думає бути.

Хліб та вода — то козацька їда.

Щирий козак ззаду не нападає.

 

Історія запорізьких козаків, Дмитро Яворницький

Дмитро Яворницький

До побажань

(83 вподобайки)

Тип книги :

Паперова 882 грн

Книга в наявності

Відправка: 12. 10.2022

Наш Формат

Вподобайки

Характеристики

Автор Дмитро Яворницький
Видавництво ФОП Стебеляк
Рік видання 2015-2022
Палітурка тверда, матова
ISBN 978-966-1635-57-8
Кількість сторінок 1072
Мова українська
Категорії Історія України
Артикул 702088

Забрати в книгарні «Наш Формат»

сьогодні до 19:00

Фундаментальна книга, що є найбільш грунтовною працею по історії козацтва, три томи (1892, 1895, 1897) — підсумок багаторічної дослідницької роботи вченого. При написанні автор використав чисельні джерела та праці своїх попередників: Г. Міллера, С. Соловйова, М. Маркевича, О. Рігельмана, А. Скальковського, П. Куліша, М. Максимовича, М. Костомарова, В. Антоновича

При написанні автор використав такі фундаментальні видання документів як «Архив Юго-Западной России», «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России», «Памятники, изданные временной комиссией», власні збірники, численні публікації окремих пам’яток і документів. Велику увагу присвятив історик наративним джерелам, починаючи від Геродота й закінчуючи своїм сучасником, нащадком запорожців Коржем.

Особливою пошаною автора користуються літописи й хроніки — давньоруські, козацькі, польські. Загалом бібліографія першого тому (першого видання) налічує 170 позицій. Іншим, не менш суттєвим джерелом «Історії запорізьких козаків» були неопубліковані документи з російських та українських архівів, бібліотек, приватних зібрань. Широко залучив автор до свого твору й праці своїх попередників — Г. Міллера, С. Соловйова, М. Маркевича, О. Рігельмана, А. Скальковського, П. Куліша, М. Максимовича, М. Костомарова, В. Антоновича й десятків інших. Велику групу джерел, які використав Д. І. Яворницький, становили матеріальні пам’ятки музейних і приватних колекцій, значний археологічний матеріал, здобутий під час численних експедицій.

Величезного значення (особливо це помітно в першому томі) надавав автор фольклорно-етнографічним дослідженням регіону Запоріжжя, вивченню його топографії, топонімії, гідрографії, географії, ботаніки, зоології. Десятки разів обійшов він пішки всі землі Запорізьких вольностей, дослідив усі Січі, кілька разів ламав руки й ноги на порогах, ледь не загинув під час розкопок кургану — і все задля того, щоб відчути й збагнути героїчний дух історії, донести її до читача.

Читачі найчастіше обирають

ТОП продажу