Козацька лицарська школа, мистецтво бою Гопак, дитячий табір Козацька Фортеця, літній відпочинок, літній табір, Я козацького роду, конкурс малюнків
28 листопада, в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбулася презентація ІІІ сезону п’ятирічного Дитячого Національного Конкурсу «Я козацького роду!», організатором якого є Дитячий табір «Козацька Фортеця». ІІІ сезон Конкурсу має тему: «Малюнки козацької тематики». Стати учасником конкурсу можуть юні художники 7 – 15 років.Дійство розпочалося із мистецької акції під час якої молоді художники зображали в козацьких образах гостей свята. Далі почесний гість конкурсу Василь Вірастюк заніс до зали козацькі клейноди – бунчук та печатку. Услід за богатирем усі гості увійшовши в двері з образом козака, що символізує героїчний і творчий дух.
За словами голови оргкомітету конкурсу, директор Дитячого табору «Козацька Фортеця» Володимира Шерстюка, ідея мистецького конкурсу виникла в таборі «Козацька Фортеця», де традиційно біля вечірньої ватри діти розповідають легенди, співають пісень, влаштовують конкурси на кращий малюнок, тощо. «Метою конкурсу
Результатом перших двох конкурсних років стали кілька тисяч листів з усіх регіонів України. По завершенню художнього конкурсу організатори пообіцяли видати книгу, в яку ввійдуть вірші та легенди переможців двох попередніх років проілюстровані малюнками переможців ІІІ конкурсного сезону.
У ході прес-конференції було презентовано художню книгу «Пригоди у Козацькій Фортеці» автором якої є журналіст, хорунжа дівочого табору Наталка Приступ.
Оцінювати дитячі роботи будуть видатні художники: Сергій Якутович, Іван Марчук, Володимир Прядка, Микола Стратілат, Анатолій Буртовий, Віктор Крижанівський, Кость Лавро, Петро Гончар, Петро Бевза, Іван Гупік, художниця та співачка Наталія Полтавець, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович, прозаїк та поет Олександр Бригінець, головний редактор журналу «Вигадуй, думай, грай» Оксана Давидова, художниця журналу «Вигадуй, думай, грай» Уляна Балан, завідувач редакцією української літератури видавництва «Веселка» Ольга Яремійчук, головний редактор інформаційно-аналітичної агенції «Наш Час» Ніна Слюсаренко, музикант та журналіст Роман Коляда .
Переможці конкурсу будуть запрошені до Києва на офіційне нагородження у квітні 2012р. 1-10 місця отримають путівки до Дитячого табору «Козацька Фортеця». 11-20 місця – козацькі подарунки від партнерів конкурсу.
Привітання членів журі ДНК «Я козацького роду!»:
Микола Стратілат графік, заслужений художник України: Малював, творив козаків, але не думав, що козацтво так зазвучить. Радий, що ви організували цей конкурс. Де б не був я відчуваю оцей козацький дух — у піснях, художній творчості, бойовій майстерності, яку нам продемонстрували сьогодні козаки. Якщо інтерес до козацтва не зникає, значить значить не дарма ми працювали. Хочу привітати усіх молодих митців, що стають на свою творчу стезю. Дай Боже вам успіху та таланту. Малюйте, будьте козаками! Слава Україні!
Іван Малкович Поет та письменник, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»: Любі хлопчики й дівчатка, зайчики і каченятка! Дуже радий бути з вами у цей день. Про «Козацьку Фортецю» я нещодавно чув по радіо. Мене зацікавила ваша організація, тож радий бути з вами, як член журі конкурсу. Тема козацтва мені близька – адже художники нашого видавництва відтворюють в книжкових ілюстраціях козацькі образи. Козаки завжди були не тільки майстрами військової справи – вони мали чудову освіту, володіли іноземними мовами, були митцями. Тож і сучасні козаки, на мою думку, повинні мати і сильний розум, і сильний кулак. Також мені дуже імпонують ваші принципи виховання дітей.
Як на мене, козак це не тільки той що захищає, а й той, що уміє завойовувати нове і при потребі відвойовувати своє. Хотілось би побачити в дитячих малюнках увесь спектр козацького характеру. Щастя, успіхів, натхнення і звитяг вам, творчих і бойових!
Кость Лавро Дитячий художник видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:. Дуже приємно долучитися до цього конкурсу. Я і сам з козацького роду. Оцінювати дитячі роботи не просто, але треба робити це і розумом і серцем. Думаю, я буду справедливим суддею.
Василь Вірастюк український богатир, найсильніша людина світу: Вітаю усіх з початком конкурсу «Я козацького роду!» На мою думку, о дітям обов’язково треба знати про козаків. Бо це наше минуле, наша історія. А без минулого немає майбутнього. Мене запитують чи розповідаю я власним дітям про козаків? Так, — читаю книги, розповідаю, показую. Тому я і підтримую ваш конкурс.
Ольга Яремійчук завідувач редакцією української літератури видавництва «Веселка» : Хочу подякувати усьому колективу «Козацької Фортеці», та особисто Володимиру Шерстюку за цю потрібну, святу справу. Відомо, що козаки завжди не лише воювали, а й були меценатами, підтримували мистецтво. Адже поки у дітях живе козацький дух, поки у нас є майбутнє. Сподіваюся, ми відкриємо нові таланти серед дітей, і їхні малюнки стануть ілюстраціями до козацьких книг.
Партнери ДНК «Я козацького роду»: 5 канал, Новий канал, газета «День», Видавництво «Веселка», Видавництво «Наш час», «Наш формат», журнал «Мир семьи», «Ухтишка», «Вигадуй, думай, грай».
Mig news
Козаки Дахна єднають українців. І потрапили на лого Google
7 березня 1932 року в Запоріжжі народився Володимир Авксентійович Дахно — класик української і світової анімації, відомий у першу чергу за серіалом «Як козаки…» Компанія Google присвятила Дахнові сьогоднішній «дудл» (заставку-логотип на головній сторінці пошуковика).
Після закінчення школи майбутній мультиплікатор вступив до Київського інженерно-будівельного інституту.
За спогадами одногрупника Дахна, архітектора і художника Юрія Химича, вони часто розважалися на парах, малюючи козаків у різних кумедних ситуаціях, і непомітно підкладали їх у проектор, через який лектор демонстрував світові архітектурні шедеври.
| Один із малюнків Дахна-Химича. Джерело: picasaweb.google.com/khymychM |
Після закінчення інституту в 1955 році Володимир Дахно починає працювати архітектором у Києві. Його незвичайні архітектурні проекти привернули увагу відомих мультиплікаторів Марка Драйцуна і Давида Черкаського — також випускників Київського інженерно-будівельного інституту.
Аніматори запропонували Володимиру Авксентійовичу роботу в новому творчому об’єднанні мультиплікаційних фільмів на студії “Київнаукфільм” (нині “Укранімафільм”). І у 1960 році Дахно дебютує як мультиплікатор з фільмом “Пригода перцю”, а перша серія циклу мультфільмів “Як козаки…”, де Володимир Дахно виступає в ролі режисера і сценариста, виходить у 1967 році.
“Я не дуже довго мудрував з козаками, — згадував Дахно. — Взяв та й намалював трьох запорожців на кшталт трьох мушкетерів. Один вийшов кругленький, маленький, інший — худий і довгий, третій — здоровий та рум’яний молодець. Потім мені казали, що я дуже точно передав в цих персонажах український характер”.
Першим мультфільмом з серії став “Як козаки куліш варили”, який вийшов у 1967 році. Головними героями стали три козаки: довгань, коротун і силач. Що цікаво, за сценарієм козаки носять імена Грай, Око і Тур, відповідно, але в самому серіалі їхні імена не звучать.
Куліш, який вариться всю серію, так і не доварюється до кінця, а герої тим часом через нестачу тютюну устигають побувати у якихось басурманських краях, де в чеснім бою і здобувають нікотин.
Наступним у серії став мультфільм “Як козаки у футбол грали”, в якому команда українських козаків виграє кубок на турнірі. Він вийшов у 1970 році, за декілька років до завоювання Кубка кубків київським “Динамо”, певним чином передбачивши цей успіх.
Як «Динамо» зруйнувало московську монополію на чемпіонство
За спогадами Дахна, відомий динамівський воротар Віктор Банніков розповів йому, що перед кожною грою “синьо-білі” всією командою дивилися на удачу “Як козаки у футбол грали”. А напередодні Євро-2012 виявилося, що режисер точно спрогнозував склад і розклад (на жаль, не рахунок) «української» відбіркової групи.
Мультсеріал про симпатичних козаків відразу завоював любов глядача, а харизматичні герої стали справжніми народними улюбленцями. Добродушний силач, відважний коротун і довготелесий хитрун — троє головних героїв серіалу виглядали по-УРСРівськи шароварно, але в кожному мультику показували чудеса успіху і перемоги.
| Заставка Google 7 березня 2013 року |
За сюжетом мультфільмів на долю героїв випадають різні пригоди, вони зустрічаються з людьми різних країн і епох, навіть з богами і інопланетянами. У мультфільмах відсутні діалоги або який-небудь текст, за винятком вступного або заключного тексту “від автора”, що робить їх зрозумілими для людей різного віку і національності.
Сьогодні герої мультфільмів “Як козаки…” є одними з найбільш впізнаваних персонажів в українській мультиплікації, своєрідним національним символом.
Володимир Дахно став режисером дев’яти мультфільмів про козаків. Перший був знятий у 1967-му, останній — в 1995-му. Пригоди неговірких колоритних персонажів припали до смаку не тільки телеглядачам колишнього соціалістичного табору. Повідомляють, що неабияку популярність серіал здобув в Ірані.
Загалом режисер створив понад 20 мультфільмів, серед яких найвідоміший — екранізація “Енеїди” Івана Котляревського.
«У сучасній Україні відсутні близькі всім без винятку українцям герої, дуже необхідні для національного єднання і для виховання наступних поколінь, — вважає гендиректор державної студії “Укранімафільм” Едуард Ахрамович. — На щастя, завдяки внеску Дахна, ніяких нових героїв шукати немає необхідності. Створені ним персонажі не втратили своєї актуальності і сьогодні, тому що об’єднують усі найкращі риси українського народу: сміливість і доброту, кмітливість і готовність допомогти ближньому, допитливість і широту душі”.
Ось що казав про «Козаків…» та анімацію Володимир ДАХНО в інтерв’ю журналові «Кіно-Коло» у 2000-му році:
— На мій режисерський дебют, «Як козаки куліш варили», мала сильний вплив Заґребська школа анімації – різкий, схематичний малюнок. А вже від другої серії малюнок став пластичніший, легший.
З іншого боку, ми також були учнями московської студії «Союзмультфильм», пройшли класичну диснеївську школу. Я і своїх учнів навчаю класичній анімації Волта Диснея; а вже потім, діставши цих знань, кожен може працювати над власним стилем.
Перший фільм із цієї серії став проривом, бомбою. Він був дуже темповий. Він і зараз сучасний – за 10 хвилин показана велика пригода. На фестивалі в Румунії його приймали “на ура», зал наче б то прокинувся – таких динамічних були тільки два американські фільми і мій.
Коли я здавав фільм на кіностудії, то художня рада його не поцінувала, не сприйняла. Його не зрозуміли. І мудрий Борис Остахнович, директор студії, запропонував тоді показати стрічку старшокласникам: якщо діти зрозуміють, значить, усе гаразд.
Прийшло два класи “експертів». Після перегляду запитали в дітей, про що ця картина. Одна дівчина так стисло і точно розповіла, що потім я використовував її відповідь для анотацій фільму…
| Володимир Дахно |
Мені завше хотілося створювати веселе кіно, кумедне, дотепне. І щоб робити його було теж весело, і щоб глядачі потім веселилися й могли відпочити. Інакше я не міг. Не люблю кіно зле. Не терплю насилля.
Обмежень анімація не знає. Все що є, від мікро- до макрокосмосу, може бути відтворене на екрані завдяки анімації.
Хотілося б працювати з професійними продюсерами, бізнесменами. Анімація – це ж прибуткова сфера. Це не швидкий бізнес, але практика доводить, що прибуток може бути – 200 %.
Дивіться, що сталося – українські ігрові фільми зовсім не продаються, анімація ж продається добре. Треба чекати, коли з’явиться нове покоління бізнесменів, що вони б це зрозуміли й почали в анімацію вкладати кошти.
Польський мультфільм про війну Русі проти Литви. ВІДЕО
Ще один хіт 1970-х: Тарапунька і Штепсель. ВІДЕО
Сценарій до свята «Конкурс-змагання ерудитів «Покрова – день українського козацтва» (для учнів 5-6 класів)»
Тема: Конкурс-змагання ерудитів «Покрова – день українського козацтва» (для учнів 5-6 класів)
Мета: сформувати ціннісні орієнтири в ставленні особистості до суспільства і держави; поглибити знання учнів про українське козацтво та традиції найбільшого християнського свята – Покрови Пресвятої Богородиці; розвивати навички самовдосконалення тіла і духу на прикладах епохи Запорізької Січі, повагу до традицій, мови, вірувань українського народу; виховувати почуття патріотизму, національної самосвідомості; поваги до історичної спадщини рідного народу.
Обладнання: У центрі класу напис: «14 жовтня — свято Покрови і День українського козацтва», плакати з прислів’ями та приказками, портрети українських гетьманів, козацькі клейноди (булава, бунчук), дитячі малюнки, план проведення заходу (додаток 1).
Реквізити для проведення конкурсів: грамоти, 2 м’ячі, 2 шапки, 2 стільці, 2 відерка, 8 горіхів.
Музичне оформлення: група «Реанімація» відео «Козак – характерник», відео «Характерник. Гопак».
Діти завчасно діляться на 2 команди по 6 чоловік; обирають журі –4 учні 7 класу; отамана; одягаються у козацький одяг, емблеми; готують 1 страву від команди.
ХІД ЗАХОДУ
І. Вступне слово вчителя.
З давніх-давен усьому людству відоме зображення «дерева життя» – гілочки, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього, що наводить на думку, про те, що все навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що народжується зараз – народжується майбутнє.
14 жовтня на нашу землю приходить одне з найбільших християнських свят – Покров Пресвятої Богородиці. Це світле і радісне свято ще від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів завжди духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людський рід, за мир і добро на нашій землі. Подія, що зібрала усіх нас сьогодні не лише велике релігійне свято, це і день вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашого народу, за честь і славу української держави.
Пречиста Діва зробила людям багато добрих справ. У Київській Русі врятувала Почаївський монастир від нападу турків. І князь Ярослав Мудрий віддав Україну під її покров.
Козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову пресвятої Богородиці. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі, була символом і покровителькою всієї України.
Ми припадаєм спраглими вустами до криниці своєї історії, джерел рідної мови, щоб бути рівними серед рівних, вільними серед вільних. Настав час вгамувати тривалий духовний голод, щоб прийти у майбутнє справжніми українцями. Під покровом покровительки Пречистої Діви Марії козаки чинили опір найзапеклішому ворогові. Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, боронила свою землю і український народ від загарбників. Саме тому в Україні сьогоднішнє свято отримало другу назву – козацька Покрова і відзначається ще й як День українського козацтва.
Отже вам, думаю, буде цікаво знову опинитись в одій з найлегендарніших сторінок історії українського народу — доби козаччини. То ж запропошую вас прожити один день з козаками, побувати в 16-18 ст. на Запорозькій Січі.
ІІ. Основна частина
Учитель. – Тож чи є сила в Україні, здатна боротися з жорстокою силою, ворожою навалою?
Отаман І. Так є така. Б’ється жадобою до волі кожне козацьке серце.
Отаман ІІ. Погляньте, всі готові вступити в двобій проти сили чорної, ненависної.
Учитель. Нехай буде, нехай буде, коли Божа воля,
Щоб росла в боях кривавих українська доля.
Нехай знають на всім світі, як ми погибали
І гинучи, свою правду кров’ю записали.
То ж нехай курені покажуть свою готовність. До походу!!! (під музику заходять команди-курені, стають в одну шеренгу перед журі і співають свою козацьку пісню групи «Реанімація» «Козак — характерник» (Перегляд відео).
— Сьогодні, на урочистому зборі Коша, присягніть, що Вкраїну будете любити. А зараз я зачитаю вам клятву. «Вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!»
Учитель: Ну що ж розпочинаємо наш конкурс-змагання ерудитів «Покрова – день українського козацтва».
Сьогодні свято, конкурс нині,
сьогодні все козацтво тут.
І тут сьогодні радість лине,
козацькі ігри всіх нас ждуть.
Учитель оголошує програму свята, а 4 журі відмічає результати (Додаток 1).
1. Конкурс-розминка «Розумний козак» (для двох команд).
– Що означає слово “козак”? (Вільний)
– Як називалося козацьке судно? (Чайка).
– Кого вважали батьком, матір’ю, дружиною та товаришем? (Батько – степ, мати – Січ, дружина – шабля, товариш – кінь).
– Назвіть воєнні атрибути, якими користувалися козаки.(Шабля, люлька, рушниця, лук).
– Назвіть атрибут влади гетьмана.(Булава).
– Назвіть козацьку їжу.(Куліш, соломаха, риба, мед, галушки).
– Найвідоміший козацький танок.(Гопак).
– Яких ви знаєте гетьманів?(І.Сірко, І.Мазепа, К.Розумовський, П.Орлик).
– Як називається зачіска козака? (Оселедець).
– Як називався козацький ватажок? (отаман, кошовий).
– Які відомі українські танці народилися в козаків? («Метелиця», «Гопак»).
– Як називалось місце, де жили козаки? (Запорізька Січ).
– Скільки куренів було на Січі.(Тридцять вісім).
– Яку річку найбільше поважали козаки? (Дніпро).
– Відомий козак, який брав участь більше як у п’ятдесяти битвах.(Іван Сірко).
– Кого згідно з традицій не пускали на Запоріжжя? (бідних, жінок, іноземців).
– Яке церковне свято козаки вважають своїм і коли воно відзначається? (Покрова, 14 жовтня).
2. Конкурс курінних «Наша мова калинова». (Хто швидше пояснить приказки чи прислів’я про Покрову).
Минула Покрова – з’їла полудень корова.
Покрова всю землю покриває листям або снігом.
Прийшла Покрова – всохла діброва.
Господарі на це свято примічали погоду.
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.
Якщо в цей день сніг не покрив землю, не покриє в листопаді та в грудні.
Якщо до цього дня не опаде листя з вишень – на теплу зиму.
Учитель. Козаки кожного дня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, не зважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха, — житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією. Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви (звучить запис молитви), прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи на конях, змагалися у стрільбі, фехтуванні, доланню рівчаків та перешкод — билися на шаблях «до першої крові». Часто змагалися цілими куренями.
3. Конкурс «Соколинне око». Від кожної групи обирається по двоє учасників. Один тримає пластмасове дитяче відерце, інший повинен поцілити у відро горіхом. Кожна команда робить по чотири «постріли», найбільш влучні – перемагають.
4. Конкурс «Музичний свист». Треба просвистіти українську пісню.
Учитель. Справжнім українцем має право називатися лише той, хто не цурається своєї мови, культури, хто віддано служить своїй матері-землі, хто готовий віддати своє життя на її – захист від ворогів.
Український народ завжди хотів миру і злагоди на своїй землі. Головною метою українців було не допустити насильства, війни та не бути завойованим, бути вільним.
5. Конкурс «Найсильніша рука» — спортивне змагання між козаками. (учасники змагань, сидячи за столом, не відриваючи ліктя, намагаються нахилити і притиснути руку суперника до поверхні).
6. Конкурс «Перевірка міцності». Між ногами м’яч-кінь, на голові шапка. Оббігти стілець і передати естафету. Перемогає той, хто зробить це першим.
Учитель. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалися тетеря — зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво, галушки, юшка з риби, що називається щербою, куліш із салом, баранина, дичина. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді і гру кобзарів.
7. Конкурс «Козацькі страви» (домашнє завдання).
– А зараз козаки нас почастують козацькими стравами, які приготували вдома. (Від кожної команди 1 страва).
8. Конкурс загадок «Козацька кмітливість».
1) На чужій спині їде, а на своїй вантаж везе.(Сідло).
2) Без рук, без ніг, по полю нишпорить, співає, дерева ламає, до землі траву прихиляє.(Вітер).
3) Мені б сіна і травички пожувати, В полі жваво поскакати. Овес – це улюблена їжа моя, Запив водою і в дорогу гайда!(Кінь).
4) Є на світі кінь — всій землі не стримати.(Вітер).
5) Вона частенько вмивається. Чотири рази на рік переодягається.(Земля).
6) Чотири біжать, двоє стирчать, двоє бачать – дорогу значать, сімсот поганяє… Хто відгадає?(Кінь).
7) З гострим лезом, не задира, Нарубає дров…(Сокира).
8) Загадка-жарт. Яким буде сивий кінь, якщо його викупати?(Таким і залишиться, тільки ще і мокрим стане).
9) Загадка-жарт. Чим відрізняється кінь від голки?(На коня спочатку підстрибуєш, а подім сідаєш, а на голку спочатку сідаєш, а потім підстрибуєш).
10) Загадка-жарт. Який кінь не їсть вівса?(Шаховий).
Учитель. Хай Пречиста Богородиця береже нас від чвар і розбрату і дасть нам мудрість і терпимість одне до одного заради майбутнього України.
Учитель. Сьогодні в Україні зареєстровано понад п’ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень всеукраїнських громадських організацій. Серед них: «Українське козацтво» (1991), «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), «Об’єднане козацтво України» (2003) та ін. У своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.
9. Конкурс отаманів «Козацьке слово» (навипередки, дають відповіді на питання).
1). Дерев’яна палиця з кулею в горі, яка може бути оздоблена коштовним металом та камінням; ознака влади.(Булава).
2) Перший помічник кошового, перекладач.(Писар).
3) Верхній одяг козаків.(Жупан).
4) Різновид тканин.(Китайка).
5) Пасма волосся на голові в козака.(Оселедець).
6) Приміщення, де жили козаки, військова одиниця.(Курінь).
10. Конкурс вболівальників. Пояснити прислів’я та приказки (Учні –вболівальники тягнуть з козацької шапки прислів’я про козаків та пояснюють їх). Додаток 2.
Учитель. Чи знаєте ви, що з 1991 р. постійно організовуються кінні походи «Козацькими шляхами», з 1992 р.- зарубіжні походи козацької чайки «Свята Покрова» до берегів Франції та Англії, з 1996 р. у Києві щорічно проводиться фестиваль-турнір бойових мистецтв «Козацька слава», з 1999 р. у Запоріжжі проходить щорічний фестиваль національних видів єдиноборств, а у Дніпропетровську — всеукраїнський чемпіонат козацького морського багатоборства. Періодично стартує регата пам’яті Сірка за маршрутом Київ-Запоріжжя-Босфор. У 2001 р. створено Всеукраїнську федерацію козацького двобою та Міжнародну федерацію. Перегляд відео «Характерник. Гопак.»
Україно! Ніколи наш народ – народ великої душі і доброго ока не зазіхав на чужі краї. А на його землю рвалися всякі і всякі. І в боях за волю Україна — чайка стала Україною – орлицею, бо її вольнолюбиві діти, як сказав Іван Богун, скидали козацькі шапки лише перед богом!
З Україною в серці живу
І згораю за неї щомиті.
Вірю свято: відійде все зло
І зійде благодать божа з неба.
ІІІ. Заключний етап. (Підведення підсумків, нагородження)
Діво Пресвятая – матір матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Пресвята Покрово – сонце доброти,
Землю України щастям освіти.
Список використаної літератури
1. Апраксина О.А. Позакласна робота в школі. – К.: Освіта, 2007. – 130 с.
2. Бондарчук Г.М. Виховні години. 6 клас: На допомогу класному керівнику. – Тернопіль. – 2004. – С. 3 – 65.
3. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. «Українська козацька педагогіка і духовність». – Умань, 2005. – С.12 – 80.
4. Журова Л.Е. Літературний брейн-ринг //Всесвітня л-ра, 2000. – №5. – С. 12 – 34.
5. Смирнов С.Д. Педагогіка і психологія вищої освіти. – К.: Альма матер., 2004. – 271 с.
Додаток 1
План проведення конкурсу-змагання ерудитів
«Покрова – день українського козацтва»
|
КОНКУРС |
ЖУРІ |
ЖУРІ |
ЖУРІ |
ЖУРІ |
ВСЬГО БАЛІВ |
|
1. Конкурс-розминка «Розумний козак».
|
|
|
|
|
|
|
2. Конкурс курінних «Наша мова калинова».
|
|
|
|
|
|
|
3. Конкурс «Соколинне око».
|
|
|
|
|
|
|
4. Конкурс «Музичний свист».
|
|
|
|
|
|
|
5. Конкурс «Найсильніша рука».
|
|
|
|
|
|
|
6. Конкурс «Перевірка міцності».
|
|
|
|
|
|
|
7. Конкурс «Козацькі страви».
|
|
|
|
|
|
|
8. Конкурс загадок «Козацька кмітливість».
|
|
|
|
|
|
|
9. Конкурс отаманів «Козацьке слово».
|
|
|
|
|
|
Додаток 2
Козак з біди не заплаче.
Береженого бог береже, а козака шабля стереже.
Звання козацьке, а життя собацьке.
Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда.
Козацькому роду нема переводу.
Козача потилиця панам ляхам не хилиться.
Коли козак у полі, то він на волі.
Степ та воля — козацька доля.
То не козак, що отаманом не думає бути.
Хліб та вода — то козацька їда.
Щирий козак ззаду не нападає.
НОВИНИ ЦЕНТРУ | zochetym
27 жовтня відбувся Обласний фестиваль-конкурс дитячої творчості
міжнаціональних культур «Зоряниця».
Організатори конкурсу: Департамент освіти і науки Запорізької облдержадміністрації та комунальний заклад «Запорізький обласний центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді» Запорізької обласної ради.
Мета Конкурсу — формування шанобливого ставлення до національних цінностей рідного краю, популяризація національних культур; залучення до цього процесу творчо обдарованих дітей та учнівської молоді.
Учасників тепло привітав заступник директора Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Віктор Захарчук. Він зазначив, що на Фестиваль з’їхалися талановиті діти з усіх куточків Запорізької області, щоб продемонструвати вокальну та хореографічну майстерність національностей, які проживають у нашому славетному краї. Також учасників та гостей конкурсу привітав керуючий справами виконавчого апарату Запорізької обласної ради Подорожко Володимир Володимирович. Фестиваль дитячої творчості міжнаціональних культур «Зоряниця» об’єднав представників більшості з 130-ти національностей, що проживають на території Запорізької області, А їх немало: українці, болгари, вірмени, німці, албанці, роми, грузини, білоруси, греки та багато інших. Проведення фестивалю дозволить виявити тенденції розвитку дитячої та юнацької пісенної творчості та хореографії закладів позашкільної освіти, шанобливого ставлення до національних цінностей рідного краю, виконавської майстерності, простежити розвиток вокального та хореографічного мистецтва, визначити педагогічні знахідки керівників творчих колективів.
Вітаючи учасників і глядачів фестивалю почесний гість фестивалю, голова Асоціації національних меншин в Запорізькій області, Науфаль Хамдані у своєму виступі підкреслив важливість таких дитячих Фестивалів, що об’єднують всі національностей Запорізького краю у тяжкий для України час. У Запорізькій області проживає багато національних меншин, відбувається багато заходів національних товариств, але коли діти продовжують справу батьків у відродженні культурної спадщини – це дійсно вражає і заслуговує на велику підтримку.
Український гопак, литовський клумпакоіс, вірменський кочари, інші національні танці, хорові та сольні виступи юних греків, болгар, грузин, вірмен, угорців і, звісно, українців, що демонстрували своє мистецтво під час Обласного фестивалю міжнаціональних культур «Зоряниця», підтвердили статус багатонаціональної Запорізької області.
Брали участі у фестивалі понад 80 дитячих та юнацьких хореографічних, вокальних колективи, окремі виконавці закладів освіти та переможці Обласного фестивалю-огляду дитячої та юнацької творчості «Таланти твої, Запорізький краю!». Всього у конкурсі брали участь понад 500 учасників віком від 6 до 21 року (учні закладів загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти та закладів освіти обласного підпорядкування.
Найбільшу активність щодо участі у конкурсі виявили творчі колективи закладів освіти мм. Бердянська, Мелітополя, Запоріжжя, Енергодара; Приазовського, Розівського, Пологівського, Токмацького, Василівського, Гуляйпільського, Запорізького, Михайлівського, Приморського, Більмацького районів та закладів освіти обласного підпорядкування.
Конкурсантів «Зоряниці» оцінювало надзвичайно професійне журі, до складу якого увійшли мистецтвознавці, хореографи, викладачі кафедри акторської майстерності, відомі артисти.
За результатами рішення обласного журі у кожній віковій категорії визначено переможців, яких нагороджено дипломами Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації:
Диплом І ступеня отримали – 28 колективів;
Диплом ІІ ступеня отримали — 20 колективів;
Диплом ІІІ ступеня отримали — 13 колективів;
Гран-Прі отримала – старша група «Мальви» хореографічного ансамблю «Золотий ключик» комунальної установи «Пологівська спеціалізована різнопрофільна школа І-ІІІ ступенів № 2» Пологівської районної ради Запорізької області.
Переможці обласного фестивалю-конкурсу дитячої творчості міжнаціональних культур «Зоряниця» за бажанням беруть участь у Всеукраїнському фестивалі дитячої художньої творчості «Єдина родина».
(Оновлено)Про хід виконання міської Програми розвитку Українського козацтва на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням сесії міської ради від 22.12.2016 № 479/26 “Про міську Програму розвитку Українського козацтва на 2017-2021 роки” у 2020 році — kahovka
Заслухавши інформацію начальника відділу у справах молоді та спорту Левчик Л.В. про хід виконання міської Програми розвитку Українського козацтва на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням сесії міської ради від 22.12.2016 № 479/26 «Про міську Програму розвитку Українського козацтва на 2017-2021 роки» у 2020 році, керуючись підпунктом 22 пункту 1 статі 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія міської ради
ВИРІШИЛА:
1. Інформацію начальника відділу у справах молоді та спорту Левчик Л.В. про хід виконання міської Програми розвитку Українського козацтва на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням сесії міської ради від 22.12.2016 № 479/26 «Про міську Програму розвитку Українського козацтва на 2017-2021 роки» у 2020 році взяти до відома (інформація додається).
2. Відповідальність за виконання даного рішення покласти на керуючого справами виконкому В.Чернявського.
3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань освіти, культури, охорони здоров’я, молоді, спорту і туризму (Мясникян В.Д.).
Міський голова Віталій НЕМЕРЕЦЬ
Додаток
до рішення __ сесії ___ скликання
__________ № _______
Інформація
про хід виконання міської Програми розвитку Українського козацтва
на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням сесії міської ради від 22.12.2016
№ 479/26 «Про міську Програму розвитку Українського козацтва на 2017-2021 роки» у 2020 році
На виконання зазначеного рішення проведена робота:
1. Сфера військово-патріотичної роботи
1.1. Згідно з розпорядженням міського голови № 34-р від 24.02.2020 членами призовної комісії в 2020 році були козаки Каховського Козачого товариства Микола Таран та Олександр Глущенко. Весняний призов був перенесений на літо, і згідно розпорядження міського голови № 96-р від 09.06.2020 у складі комісії — козак Каховського Козачого товариства Олександр Глущенко. На осінній призов згідно розпорядження міського голови № 155-р від 08.09.2020 членом призовної комісії був козак Каховського Козачого товариства Олександр Глущенко.
На планові збори Каховського батальйону територіальної оборони були визвані козаки Каховського Козачого товариства — 7 чоловік: Василь Безкоровайний, Артур Гусак, Віктор Кудлай, Петро Дуляницький, Микола Огданець, Сергій Трубін, Олеся Мінська.
1.2. В 2020 році урочисті проводи призовників до лав Збройних Сил України не проводились.
1.3. Згідно з графіком, затвердженим керівництвом Каховського відділу поліції ГУ Національної поліції в Херсонській області, щотижня по п’ятницях і суботах здійснюється охорона громадського порядку та патрулювання вулиць у вечірній та нічний час. З початку року, спільно з працівниками поліції здійснено 78 рейдів; спільно з працівниками сектору ювенції здійснено 14 рейдів; спільно з офіцерами сектору превенції та працівниками держпродслужби здійснено 12 рейдів по дотриманню карантинних обмежень. Постійно несуть службу в місті, в тому числі і під час проведення міських масових заходів. Протягом року брали участь в охороні 30 міських заходів. Це новорічні дискотеки, новорічні та Різдвяні заходи для молоді, футбольні матчі, міські комплексні змагання (спартакіади), козацькі заходи, День молоді тощо. Затримано 47 правопорушників. Профілактовано 135 осіб. Інформовано 73 громадян про недопустимість скоєння правопорушень та злочинів, складено 64 попередження. Разом з працівниками поліції розкрито 16 злочинів.
1.4. 25-27 вересня відбувся військово-спортивний вишкіл учнівської молоді Херсонщини «Покровський гарт», організований за програмою віськово-патріотичної гри «Джура» комунальним закладом «Центр туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради. 13 команд з усієї області, вихованці гуртків «Джура», змагалися та відпочивали на території дитячого санаторного табору «Чайка» в смт. Лазурне Скадовського району. Каховку представляв рій «Булатні клинки» СЗОШ № 2. Нашим джурятам довелося напередодні зробити суттєві зміни у складі вже підготовленої команди, через карантинні обмеженні. Але це зробило їх сильнішими та згуртованішими. За підсумками обласного Вишколу з шести видів змагань в чотирьох з них команда зайняла призові місця: І місце — змагання «В колі
2
друзів»; ІІ місце — змагання «Відун»; ІІ місце — змагання «Рятівник»; та перемога — І місце — в особистому заліку зі стрільби серед дівчаток. Нагородження відбувалося за участі губернатора Херсонської області Юрія Гусєва.
13 жовтня на с/к «Олімпійський» в рамках міської Спартакіади школярів 2020/2021 навчального року відбулись спортивні змагання «Козацький гарт» в рамках спортивного фестивалю «Нащадки козацької слави». В змаганнях взяли участь учні 5-11 класів.
27 листопада Комунальний заклад «Центр туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради провів осінню сесію інтелектуальної гри брейн-ринг серед вихованців гуртків «Джура» з усієї області. За перехідний Кубок-сову змагалось 13 команд з 11 адміністративно-територіальних одиниць Херсонщини. Особливість гри можна зрозуміти із самої назви «Карантинна Січ», тобто гра відбувалася в онлайн режимі. На собі випробували новий формат проведення та складні, і разом з тим дотепні, питання вихованці рою «Булатні клинки» козацького куреня «Мандрівник» СЗОШ № 2. В обласній грі брейн-ринг юні патріоти-джурята та їх наставники вибороли почесне ІІІ місце.
І етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») в 2020 році не проводився у зв’язку зі встановленням на території України карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів.
1.5. 4 грудня до Дня Збройних Сил України в Козацькому сквері було відзначено 6 куренів (в 2019 — 7, в 2018 — 5 , в 2017 — 4, в 2016 — 3) дитячих козацьких організацій. Всі козацькі республіки отримали грамоти та подарунки від відділу молоді та спорту Каховської міської ради та Каховського Козачого товариства.
1.6. Протягом року до проведення патріотичних заходів козацького спрямування (День Соборності України, День пам’яті Героїв Крут, «Джура», фестивалі «Нащадки козацької слави» і «Козацькі розваги», День захисника України, День Українського козацтва, День Збройних Сил України тощо) постійно залучались учасники Антитерористичної операції, воїни-інтернаціоналісти, ветерани Збройних Сил, волонтери.
1.7. В січні-лютому в Каховці вшосте проходила традиційна молодіжна патріотична акція «З любов’ю до захисників Державного кордону». В цьому році взяли участь козацькі курені Каховської паланки УДЮТ «Січ»: «Джура» (ЗОШ № 4) та «Скіф» (НВК «Каховська гімназія»), а також СЮН та члени ГО «МО «Нічна мана». Всього було зібрано святкових подарунків 120 кг, які поїхали до Бердянська, а саме на катер морської охорони Маріупольського загону морської охорони, де командиром наш земляк — молодший лейтенант Олександр Зікранець.
Протягом року дитячі козацькі організації міста брали активну участь у проведенні патріотичних акцій в навчальних закладах по зібранню гуманітарної допомоги на підтримку Збройних Сил та Прикордонних підрозділів України.
2. Сфера створення, відродження, відновлення та охорони заповідних місць і об’єктів Українського козацтва
2.1. 6 червня в Козацькому сквері відбулась козацька тризна, пов’язана з ліквідацією Запорозької Січі у 1775-му році. В тризні взяли участь: козачата Каховської паланки УДЮТ «СІЧ», вихованці гуртків СЮН, козаки Херсонської обласної об’єднаної козацької паланки, Каховського Козачого товариства, міський голова, депутати міської ради. Присутні поклали квіти до Козацького хреста на честь
3
гетьмана Богдана Ружинського та Українських козаків та до пам’ятника кошовому отаману Івану Сірку. В пам’ять про запорозьких козаків, про загиблих каховчан у Другій Світовій війні, а також сучасних козаків, патріотів України, наших земляків, які загинули в ході проведення АТО, було оголошено хвилину мовчання. Перед присутніми виступив отаман Каховського Козачого Товариства Григорій Мінський. Організатори: відділи міської ради: у справах молоді та спорту, культури, управління освіти, Каховське Козаче Товариство.
8 серпня в Козацькому сквері відбулась козацька тризна по кошовому отаману Івану Сірку, гетьману Богдану Ружинському та гетьману Богдану Хмельницькому. В тризні взяли участь: козаки з Каховки, козачата Каховської паланки УДЮТ «СІЧ», члени міської координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва, ветерани, депутати міської ради, представники влади та громадськості. Тризна традиційно розпочалась з Державного Гімну України та підняття Державного Прапору України, козацького прапору та прапору УДЮТ «Січ». Право відкрити козацьке коло було надано козаку Каховського Козачого товариства Миколі Огданцю, який у своєму виступі згадав козаків, які загинули в зоні АТО. Від імені каховських козаків слово було надано писарю Каховського Козачого товариства Олександру Глущенку. Завершувався захід хвилиною мовчання по славних козацьких отаманів — Б.Ружинському, Б.Хмельницькому, І.Сірку, по загиблим і померлим лицарям, які протягом Вітчизняної історії захищали державну цілісність України. Присутні поклали квіти до Козацького хреста на честь гетьмана Б.Ружинського та Українських козаків та до пам’ятника І.Сірку.
2.2. Протягом року співробітники КП «КТП» постійно проводили роботу по благоустрою та упорядкуванню прилеглої території навколо Козацького хреста гетьману Богдану Ружинському і Українським козакам та у Козацькому сквері.
1 березня за ініціативи громадської організації «Каховський плацдарм» було проведено велику толоку біля монументу «Легендарна тачанка». Більше 50-ти небайдужих каховчан разом, незважаючі на вікову різницю та політичні погляди, навели лад на прилеглій території, зафарбували написи, визначились, які роботи потрібно насамперед проводити. Наприкінці заходу всі мали можливість подивитись виставку історичних фото монумента та скоштувати смачний узвар від козака Каховського Козачого товариства Миколи Огданця.
20 червня в рамках заходів ініціативної групи «Каховська паланка УДЮТ «Січ» згідно з проєктом «Лицарске виховання. Каховка -2020» відбулась молодіжна козацька толока в Сосновому борі.
2.3. Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та розпорядженням міського голови від 19.02.2016 № 39-р «Про перейменування вулиць, провулків та площ міста Каховки» було перейменовано ряд міських вулиць на честь видатних діячів козацької епохи XVI-XVIII століть, а саме: Івана Сірка, Богдана Ружинського, Пилипа Орлика, Петра Сагайдачного. Станом на 01.01.2021 року в м. Каховці є 6 вулиць, які пов’язані з історією Українського козацтва (в тому числі Б. Хмельницького і Козацька) та «Козацький сквер».
3. Сфера освіти та виховання
3.1. Протягом року представники козацьких організації міста (Каховське Козаче товариство (Г.Мінський), Каховський козацький курінь (О.Кабаченко) та
4
Каховська паланка УДЮТ «Січ» (О.Гадючко) постійно залучались до фізкультурно-спортивної, туристської-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед учнівської молоді міста («Джура», молодіжна спартакіада, «Нащадки козацької слави», «Козацькі розваги», фестиваль козацької пісні «Козацькому роду нема переводу» тощо). Залучались козацькі організації до проведення Дня захисту дітей, Дня молоді, спартакіади «Ігри патріотів» тощо.
3.2. На базі Центру дитячої творчості Каховської міської ради (директор Литвиненко О.В.) проводять роботу гуртки військово-патріотичного напрямку — «Сокіл» та «Сіроманці». На базі куріння «Джура» в ЗОШ № 4 діє рій «Чорний оксамит», а курінь «Мандрівник» (СЗЗСО № 2) має в своєму складі рій «Булатні клинки». Вихованці гуртків брали активну участь у всіх міських заходах патріотичного (в тому числі і козацького) спрямування.
3.3. 11 квітня та 26 липня відбулись піші мандрівки «Козацькими стежками» за участю активістів козацького руху та представників «Каховського Козачого товариства».
31.04.-01.05. за традицією відбулась автобусна мандрівка міської делегації до Кам’янської Січі на святкові урочистості. Делегація з Каховки, у складі 8 чоловік, вшанувала пам’ять кошового отамана Костя Гордієнка та інших полеглих козаків хвилиною мовчання та покладанням вінків до пам’ятних хрестів.
1 серпня міська делегація відправилась у автобусну мандрівку «По козацьких місцях» до с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області. До складу делегації цьогоріч увійшли курені Каховської паланки УДЮТ «СІЧ»: «Джура» (ЗОШ № 4), «Мандрівник» (СЗОШ № 2), «Козацька люлька» (ЗОШ № 5), військово-патріотичний гурток «Сіроманці» (ЦДТ) та козаки Каховського козачого товариства на чолі з отаманом Григорієм Мінським. В рамках обраного маршруту, спочатку завітали до села Покровське. Після покладання квітів до пам’ятника кошовому Петру Калнишевському та прогулянки парком, який був названий на його честь, делегація помандрувала далі, до села Капулівка, де на березі могутнього Дніпра 2 серпня 1680 року було поховано кошового отамана Івана Дмитровича Сірка. Усі учасники заходу мали змогу прослухати історії та легенди, пов’язані з життям та подальшою долею останків славетного кошового отамана. І ось, нарешті, «Співоче поле», і наша делегація під стягом Каховського козачого товариства покрокувала до національної пам’ятки «Могила кошового отамана І.Д.Сірка», де відбулась офіційна церемонія з нагоди Днів слави кошового отамана Війська Запорозького Низового Івана Сірка. Там на урочистому козацькому колі виступив заступник командира 92-ї окремої механізованої бригади ім. І.Сірка Збройних Сил України з привітаннями, а наші учасники мандрівки поклали квіти до могили Івана Сірка та вшанували пам’ять всіх полеглих козаків біля підніжжя кургану.
08 серпня відбулась автобусна мандрівка до 100-річчя Каховського плацдарму, в якій взяли участь 20 активістів молодіжного та козацького руху міста, представники ГО «Каховське Козаче товариство».
26 вересня була проведена піша мандрівка козачат куреня «Джура» (ЗОШ № 4) на чолі з наставником Костянтином Нечитовським по пам’ятним місцям за маршрутом м.Каховка — м.Нова Каховка.
10 жовтня козачата куреня «Мандрівник» (СЗОШ № 2) під керівництвом наставника Тетяни Зубкової провели пішу мандрівку в Сосновий бір.
5
22 жовтня відбулась піша мандрівка козачат куріня «Джура» (ЗОШ № 4) по пам’ятним місцям нашого міста.
31 жовтня відбулась піша мандрівка активістів козацького руху міста та представників ГО «Каховське Козаче товариство» на Корсунський монастир за маршрутом м. Нова Каховка — с. Корсунка.
3.4. 10-12 червня на о. Щурячий відбулись січові змагання пам’яті козаків С.Черепка та В.Бедимського. В змаганнях взяли участь близько 50 чоловік. Це представники куренів Каховської паланки УДЮТ «Січ»: «Скіф» (гімназія), «Мандрівник» (СЗОШ № 2), «Джура» (ЗОШ № 4), а також козаки Каховського Козачого товариства, волонтери і активісти козацького та молодіжного руху міста.
19-21 червня проведено козацьке таборування «Острівна республіка «Лібертарія 2020». У таборуванні приймали участь козачата куренів Каховської паланки УДЮТ «СІЧ» та козаки Каховського Козачого товариства (40 чоловік).
04-05 липня на базі Каховського лісництва відбулися Січові змагання «Купальські зорі», в яких брали участь близько 80 учасників: козачата куренів Каховської паланки УДЮТ «СІЧ»: «Скіф» каховської гімназії, «Джура» ЗОШ № 4, «Мандрівник» СЗОШ № 2, військово-патріотичний гурток «Сіроманці» каховського ЦДТ, а також курінь «Серця патріотів» з Кам’янської школи. В рамках змагань було проведено стрілецькі змагання «Купальський стрілець», в якому перше місце виборов курінь «Мандрівник» ЗОШ № 2, а також купальська квест-гра «В пошуках квітки папороті», де кращими стали січовики куреня «Скіф» з каховської гімназії.
21-24 серпня в Сосновому борі відбудись таборові змагання «Соснова Січ — 2020», в яких брали участь козачата куренів Каховської паланки УДЮТ «СІЧ»: «Джура» ЗОШ № 4, «Мандрівник» СЗОШ № 2, «Сіроманці» Каховського ЦДТ, а також «Серця патріотів» з Кам’янки, делегація козаків та козачат Буго-Гардової січі з Миколаївської області, делегація бійців Національного корпусу з Бериславського району. В таборуванні взяли участь близько 80 чоловік.
3.5. 03 лютого в приміщені Каховського міськвиконкому відбувся Семінар з питань обговорення змін до Положення та проведення в 2020 році XІХ-х Відкритих міських змагань дитячих козацьких організацій на Кубок пам’яті сотника Українського козацтва Станіслава Панаска. В його роботі взяли участь: начальник відділу у справах молоді та спорту Віктор Зубков, почесний отаман Каховської паланки УДЮТ «Січ» Микола Огданець, головний спеціаліст управління освіти Оксана Круковська та наставники дитячих козацьких куренів Каховська паланка УДЮТ «Січ». Основні питання семінару: 1) Підсумки XVІІІ-х Відкритих змагань на Кубок пам’яті сотника Українського козацтва С.Панаска в 2019 році та 2) Обговорення змін до Положення XІХ-х Відкритих змагань на Кубок пам’яті сотника Українського козацтва С.Панаска в 2020 році. Змагання проводяться з 2002 року.
В 2020 році у змаганнях брали участь 7 дитячих козацьких організацій міста: курені Каховської паланки УДЮТ «Січ»: «Мандрівник» (СЗОШ № 2, наставник Тетяна Зубкова), «Скіф» (НВК «Гімназія», наставник Олена Дмитренко), «Джура» (ЗОШ № 4, наставник Костянтин Нечитовський), «Козацька люлька (ЗОШ № 5 наставник Олександра Дейнега), Кам’янський курінь «Серця патріотів» (с. Кам’янка, наставник Мєркулова Анна) та військово-патріотичний гурток «Сіроманці» (ЦДТ, наставник Олеся Мінська) і військово-патріотичний клуб «Сокіл» (ЦДТ, наставник В’ячеслав Пашинський). Традиційно підсумки змагань козацьких республік на Кубок пам’яті сотника Українського козацтва Станіслава Панаска підводяться до Дня
6
Збройних сил України. Цьогоріч 4 грудня в Козацькому сквері під час урочистого козацького кола до Дня Збройних сил України у присутності влади та громадськості міста переможців та учасників змагань вітали секретар міської ради Ірина Гончарова, начальник відділу у справах молоді та спорту Лідія Левчик, наказний отаман Каховського Козачого товариства Григорій Мінський, Почесний отаман Микола Огданець. Звернувся до присутніх і гість свята — отаман Херсонського коша Українського козацтва Юрій Білик. В заочно-дистанційному форматі цьогоріч було проведено вікторину на краще знання історії українського козацтва. І місце у вікторині здобув курінь «Сіроманці» військово-патріотичного гуртка ЦДТ, ІІ місце — курінь «Мандрівник» СЗОШ № 2, ІІІ місце — курінь «Джура» ЗОШ № 4. В номінаціях «Кращий козак», «Краща козачка», «Наставник козачат» відзначені представники всіх п’яти козацьких республік міста за результатами роботи року та поданням закладів освіти. За активну участь у XIX-тих Відкритих змаганнях на Кубок пам’яті сотника українського козацтва Станіслава Панаска відзначені курені «Козацька люлька» ЗОШ № 5 та «Скіф» Каховського НВК «Гімназія». ІІІ місце у куреня «Джура» ЗОШ № 4, ІІ місце здобув курінь «Сіроманці» ЦДТ. А перехідний Кубок та відповідно І місце виборов курінь «Мандрівник» СЗОШ № 2 (наставник Тетяна Зубкова). У традиційній номінації «Друзі козацького кола» цього року відзначено Володимира Вагнера, якого привітав Микола Огданець. Всі козацькі республіки отримали грамоти та подарунки від відділу у справах молоді та спорту Каховської міської ради та Каховського Козачого товариства. На завершення урочистого козацького кола, віддаючи шану історичним традиціям захисту рідної землі, присутні поклали квіти до пам’ятного знаку на честь гетьмана Богдана Ружинського та мужніх запорізьких козаків.
4. Сфера культурно-просвітницької діяльності
4.1. 3 01 по 12 жовтня, в рамках міських заходів щодо відзначення Дня захисника України та Дня Українського козацтва, спільно з управлінням освіти та Каховським ЦДТ серед закладів загальної середньої освіти міста та району у дистанційному форматі проведено XVII дитячий фестиваль козацької пісні «Козацькому роду нема переводу» (більше 80 учасників). На фестивалі звучали пісні: «Зродились ми великої години» (курінь «Джура» ЗОШ № 4), «Їхали козаки» (курінь «Козацька люлька» ЗОШ № 5), Гімн Джур Херсонщини «Сокіл сизий» (курінь «Мандрівник» СЗОШ № 2), «В небі зіронька» та Попурі українських народних пісень на мелодії та ритми зарубіжної естради (курінь «Скіф» НВК «Гімназія»), «Присягу двічі не дають» (курінь «Сіроманці» ЦДТ), «Кедь ми прийшла карта» (курінь «Серця патріотів» Кам’янської ЗОШ). Із всіх виступів, які були надіслані до участі у Фестивалі, писар Каховського Козачого товариства, депутат міської ради Олександр Глущенко змонтував вітальний відеоролік, який було розміщено на сторінці Каховського Козачого товариства в соцмережі Фейсбук, щоб всі божаючі мали змогу переглянути виступи та вітання козацьких організацій. 4 грудня під час проведення урочистого кола, присвяченого Дню Збройних сил України, всі колективи та солісти, які брали участь у XVII дитячому фестивалі козацької пісні «Козацькому роду нема переводу», були нагороджені грамотами та солодкими подарунками від відділу у справах молоді та спорту.
4.2. 1 травня в с. Республіканець відбулась козацька тризна з нагоди 311-ї річниці заснування Кам’янської Січі і вшанування пам’яті кошового отамана Костя Гордієнка. В заходах за традицією взяла участь і міська делегація козачат та козаків:
7
козаки Каховського Козачого товариства, козачата Каховської паланки УДЮТ «Січ», члени координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва. Делегація з Каховки прийняла участь в урочистому мітингу на Січі, вшанувала пам’ять кошового отамана Костя Гордієнка та інших полеглих козаків хвилиною мовчання та покладанням вінків до пам’ятних хрестів. Мандрівка була організована відділом у справах молоді та спорту та Каховським Козачим товариством.
25-27 вересня в смт. Лазурне Скадовського району відбувся військово-спортивний вишкіл учнівської молоді Херсонщини «Покровський гарт», організований за програмою віськово-патріотичної гри «Джура» комунальним закладом «Центр туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради. 13 команд з усієї області, вихованці гуртків «Джура», змагалися та відпочивали на території дитячого санаторного табору «Чайка». Каховку представляв рій «Булатні клинки» СЗОШ № 2. Нашим джурятам довелося напередодні зробити суттєві зміни у складі вже підготовленої команди, через карантинні обмеженні. Але це зробило їх сильнішими та згуртованішими. За підсумками обласного Вишколу з шести видів змагань в чотирьох з них команда зайняла призові місця: І місце — змагання «В колі друзів»; ІІ місце — змагання «Відун»; ІІ місце — змагання «Рятівник»; та перемога — І місце — в особистому заліку зі стрільби серед дівчаток. Нагородження відбувалося за участі губернатора Херсонської області Юрія Гусєва.
01 серпня міська делегація відправилась у мандрівку «По козацьких місцях». До складу делегації цьогоріч увійшли курені Каховської паланки УДЮТ «СІЧ»: «Джура» (ЗОШ № 4), «Мандрівник» (СЗОШ № 2), «Козацька люлька» (ЗОШ № 5), військово-патріотичний гурток «Сіроманці» (ЦДТ) та козаки Каховського козачого товариства на чолі з отаманом Григорієм Мінським. В рамках обраного маршруту, спочатку завітали до села Покровське, де знаходилась остання Запорізька Січ — Підпільненська, або як ще її називають — Нова. Після покладання квітів до пам’ятника кошовому Петру Калнишевському та прогулянки парком, який був названий на його честь, делегація помандрувала далі, до села Капулівка, де на березі могутнього Дніпра 2 серпня 1680 року було поховано кошового отамана Івана Дмитровича Сірка. Усі учасники заходу мали змогу прослухати історії та легенди, пов’язані з життям та подальшою долею останків славетного кошового отамана. І ось, нарешті, «Співоче поле», і наша делегація під стягом Каховського козачого товариства покрокувала до національної пам’ятки «Могила кошового отамана І.Д.Сірка», де відбулась офіційна церемонія з нагоди Днів слави кошового отамана Війська Запорозького Низового Івана Сірка. Там на урочистому козацькому колі виступив заступник командира 92-ї окремої механізованої бригади ім. І.Сірка Збройних Сил України з привітаннями, а наші учасники мандрівки поклали квіти до могили Івана Сірка та вшанували пам’ять всіх полеглих козаків біля підніжжя кургану. Після завершення урочистостей настав час насолодитися вражаючою красою української природи, скупатися в річці Чортомлик та скуштувати смачного козацького куліша від обозного Каховського козачого товариства Юрія Муліка.
26 грудня вихованці війського-патріотичного гуртка «Сіроманці» Центру дитячої творчості Каховської міської ради взяли участь у Відкритих змаганнях зі стрільби з пневматичної зброї в м. Нова Каховка. Організатором змагань виступив військово-патріотичний клуб «Джура-Десантник» (м. Нова Каховка, керівник — Михайло Чертков) за підтримки ССК «АРМАДА». В змаганнях зі стрільби серед
8
дівчат ІІ місце посіла Романіхіна Анна та ІІІ місце — Місюра Діана. В змаганнях з спорядження магазину АК Романіхіна Анна здобула ІІІ місце.
4.3. 10 жовтня на базі с/к «Олімпійський» відбувся VІІІ Відкритий міський спортивний фестиваль «Козацькі розваги», присвячений Дню захисника України та Дню Українського козацтва. В урочистій церемонії відкриття та нагородженні переможців приймали участь представники ГО «Каховське Козаче Товариство» та ГО «Учасники АТО «Скіф». Фестиваль було розпочато з Державного Гімну України. В змаганнях взяли участь 4 команди (60 учасників): І місце — ВПК «Сокіл» ЦДТ, ІІ — курінь «Мандрівник» СЗОШ № 2, ІІІ — «Чайка» ДЮСШ, також приймав участь військово-патріотичний гурток «Сіроманці» ЦДТ. Учасники змагались в різноманітних видах спорту (підняття гирі, перетягування канату, легкоатлетичній козацькій естафеті, розбірка та збірка автомата, стрільба з пневматичної зброї та лука, підтягування на перекладині) і знані історії Українського козацтва. Переможці та учасники козацького спортивного фестивалю нагороджені грамотами, кубками та призами — спортивним інвентарем та солодощами.
14 жовтня відбулась святкова хода захисників України — активістів козацького руху, представників дитячих козацьких куренів, учасників АТО, громадськості міста (близько 150 чол.). А потім в Козацькому сквері відбулося урочисте козацьке коло з нагоди Дня захисника України та Дня Українського козацтва. За традицією свято розпочалось з підняття Державного прапору України та козацького прапору — копії запорозького прапору кінця XVIII-го століття. Присутніх вітали міський голова, голова Каховської РДА С.Перетятько, почесний козацький атаман М.Огданець, голова ГО «Учасники АТО «СКІФ» А.Кудрич. Міський голова вручив почесні грамоти учасникам бойових дій на Сході, які в мирному житті працюють на благо Каховки. За гарну службу отримали грамоти військовослужбовці та бійці територіальної оборони. Подяками були відзначені учасники АТО. Також відзначені грамотами міського голови активісти козацького руху Каховки. Особливим моментом було вручення пам’ятних свідоцтв про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Каховка» Максименку І., Вітюку М. та Ліфінцеву О, які загинули за Незалежність України та почесне звання їм присвоєно посмертно. Пам’ятні свідоцтва про своїх героїв отримали сім’ї загиблих — син, донька, мати. За традицією присутні поклали квіти до Козацького хреста гетьману Богдану Ружинському і Українським козакам та до пам’ятника кошовому отаману Івану Сірку. В цей день було покладено квіти також до меморіального комплексу «Вічний вогонь», до меморіальних дощок та на могили земляків, які загинули в ході проведення АТО та до козацьких могил. Почесними грамотами були відзначені учасники фестивалю козацької пісні «Козацькому роду нема переводу», хоча в цьому році фестиваль проходив дистанційно. Але пісні на мітингу все одно були — від вихованок Центру дитячої творчості. Згідно з рішенням міської координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва за поданням відділу у справах молоді та спорту, за багаторічну активну участь в розвитку козацького громадського руху міста та з нагоди святкування Дня захисника України і Дня Українського козацтва Грамотою міського голови було нагороджено 4 активістів козацького руху міста: Кумінов Андрій Леонідович, Нечитовський Костянтин Вікторович, Байда Сергій Сергійович, Мінська Олеся Валентинівна. По закінченню мітингу усі бажаючі скуштували справжнього козацького кулішу.
9
4.4. Протягом року наставниками козачат: Зубкова Т.П. (курінь «Мандрівник» СЗОШ № 2), Нечитовський К.В. (курінь «Джура» ЗОШ № 4), Мінська О.В. (ВПГ «Сіроманці» ЦДТ), Дмитренко О.Я. (курінь «Скіф» Каховський НВК «Гімназія»), Дайнега О.В. (курінь «Козацька люлька» ЗОШ №5), та представниками ГО «Каховське Козаче Товариство»: Огданець М.В., Зубков В.А., Мінський Г.М., було прочитано козачатам та молоді міста 25 лекцій та бесід з історії Українського козацтва, в яких взяли участь близько 300 чоловік.
4.5. В 2020 році через карантинні обмеження в навчальних закладах міста літні пришкільні табори не працювали.
4.6. Управління освіти, відділи міської ради (у справах молоді та спорту, культури, у справах дітей та ін.) сприяють роботі козацьким дитячим куреням Каховської паланки УДЮТ «Січ» («Мандрівник», «Скіф», «Джура», «Козацька люлька»), ВПГ «Сіроманці» та ВПК «Сокіл» Центру дитячої творчості Каховської міської ради. Для козачат і їх наставників проводились семінари, лекції, відео-лекторії, тренінги, екскурсії тощо.
5. Сфера науково-дослідницької, пропагандистської та видавничої роботи
5.1. В лютому 2020 року відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН. На міському рівні приймали участь 40 учнів, на обласному — 11. З низ маємо 5 перемог. В секції «Історія України» юна козачка куріня «Джура» (ЗОШ № 4) Лошачкіна-Бойчук Надія здобула перемогу.
5.2. 03 лютого в приміщені Каховського міськвиконкому відбувся Семінар з питань обговорення змін до Положення та проведення в 2020 році XІХ-тих Відкритих міських змагань дитячих козацьких організацій на Кубок пам’яті сотника Українського козацтва Станіслава Панаска. В його роботі взяли участь: начальник відділу у справах молоді та спорту Віктор Зубков, почесний отаман Каховської паланки УДЮТ «Січ» Микола Огданець, головний спеціаліст управління освіти Оксана Круковська та наставники дитячих козацьких куренів Каховська паланка УДЮТ «Січ». Основні питання семінару: 1) Підсумки XVІІІ-тих Відкритих змагань на Кубок пам’яті сотника Українського козацтва С.Панаска в 2019 році та 2) Обговорення змін до Положення XІХ-тих Відкритих змагань на Кубок пам’яті сотника Українського козацтва С.Панаска в 2020 році. Під час семінару обговорювались і інші нагальні питання, пов’язані з розвитком дитячого козацького руху міста.
10 жовтня, в рамках VІІІ Відкритого міського спортивного фестивалю «Козацькі розваги», присвяченого Дню захисника України та Дню Українського козацтва, проводилась краєзнавча вікторина з історії козацтва. У вікторині взяло участь 4 команди: «Мандрівник», «Сіроманці», «Чайка», а також команда ВПК «Сокіл». Перемогу святкувала команда «Чайка», а призерами стали курінь «Мандрівник» та ВПК «Сокіл».
1 грудня в приміщені Каховського міськвиконкому відбувся оргкомітет по підведенню підсумків XІХ-тих Відкритих міських змагань дитячих козацьких організацій на Кубок пам’яті сотника Українського козацтва Станіслава Панаска. В його роботі взяли участь: наказний отаман Каховського Козачого товариства Григорій Мінський, Почесний отаман Микола Огданець, начальник відділу у справах молоді та спорту Лідія Левчик, заступник начальника відділу у справах молоді та спорту Сергій Кашулін та головний спеціаліст управління освіти Оксана Круковська. В ході
10
засідання Микола Огданець детально розповів про надані відповіді учасників конкурсу «Кращий знавець історії козацтва 2020 року», який проходив з 9 по 30 листопада у дистанційному форматі, та представив підсумки. Учасники оргкомітету переглянули звіти козацьких куренів, які цьогоріч були надані в форматі відео-презентацій, обговорили та підсумували результати роботи кожної козацької організації.
З 9 по 30 листопада в заочно-дистанційному форматі було проведено конкурс «Кращий знавець історії козацтва 2020 року» (15 учасників). І місце у вікторині здобув військово-патріотичний гурток «Сіроманці» (ЦДТ), ІІ місце — курінь «Мандрівник» (СЗОШ № 2), ІІІ місце — курінь «Джура» (ЗОШ № 4). 4 грудня під час проведення урочистого козацького кола з нагоди Дня захисника України та Дня Українського козацтва у Козацькому сквері команди-призери були відзначені грамотами.
Краєзнавча конференція, присвячена історії Українського козацтва в 2020 році не проводилась.
5.3. У зв’язку з відсутністю науково-пошукових робіт в 2020 році видання літератури з історії та сучасного розвитку козацтва не відбувалось.
5.4. Протягом року в ЗМІ (в тому числі на офіційному сайті територіальної громади міста та офіційній сторінці Каховської міської територіальної громади у соцмережі Фейсбук) друкувались матеріали журналістів, козаків, козачат та їх наставників, які висвітлювали надбання історії, культури, традицій Українського козацтва у засобах масової інформації. Для учнів загальноосвітніх закладів та молоді міста на базі міській універсальній бібліотеки протягом року проводились різноманітні заходи, а саме: до Дня Соборності України — виставка історичної події: «Україна: сторінки історії» (21.01.-25.01.), до 100-річчя бою під Крутами — книжкова виставка-вшанування: «Лицарський подвиг юних українців» (28.01.-31.01.), до Дня пам’яті захисників України: виставка-гасло «Українці — нація героїв» та книжкова виставка-пам’ять «З Україною в серці» (25-31.08.), до Дня пам’яті захисників України: урок-мужності «Герої не вмирають… Просто йдуть» (28.08.), книжкова виставка-ім’я «Богдан Хмельницький — творець козацької держави» (до 425-річчя від дня народження Богдана Хмельницького ) (13.10-16.10.).
5.5. Протягом року до складу козацьких організацій міста, і в першу чергу до складу Каховської паланки УДЮТ «Січ», було залучено нові члени. До Дня Українського козацтва було посвячено в козачата 165 дітей з чотирьох куренів. 14 жовтня, на святковому мітингу в Козацькому сквері, 15 дітей військово-патріотичного гуртка «Сіроманці» Центру дитячої творчості показово посвятили в козачата.
5.6. Протягом року Каховським Козачим товариством, Каховською паланкою УДЮТ «Січ», військово-патріотичним клубом «Сокіл», куренями «Джура», «Мандрівник» було проведено 5 пішохідних походів по території Херсонської області в рамках експедиції «Козацькими стежками».
5.7. Протягом року писарем Каховського Козачого товариства Олександром Глущенком було створено відеофільм «Олексі Баранову — ювілей». Цей фільм зробили до 60-тиріччя козака. В травні був створений фільм-роздум до 60-тиріччя козака Віктора Зубкова. В жовтні до Дня Українського козацтва та Дня захисника України був створений відеоролік-привітання від Каховського Козачого товариства та Каховської паланки УДЮТ «Січ», який містить всі виступи куренів в рамках ХVІІ відкритого міського фестивалю козацької пісні «Козацькому роду нема переводу».
11
6. Сфера фізичної культури, спорту і туризму
6.1. Протягом року відділом у справах молоді та спорту спільно з Каховським Козачим товариством, Каховською паланкою УДЮТ «Січ» було організовано та проведено 3 мандрівки по місяцям, пов’язаним з історією Українського козацтва: Республіканець, Капулівка, Корсунка тощо.
6.2. В Каховці з видів спорту, які були засновані на козацьких традиціях, розвивається на базі ДЮСШ тільки «Хортинг» (наставник В.Малашин).
6.3. Дитяча гра-випробування серед 5-тих класів міста «Котигорошко» в 2020 році не проводилась.
6.4. 13 жовтня управлінням освіти за підтримки відділу у справах молоді та спорту на с/к «Олімпійський» було проведено спортивний фестиваль «Нащадки козацької слави» в рамках фізкультурно-патріотичного комплексу «Козацький гарт», присвячений Дню Захисника України та Дню Українського козацтва. У фестивалі взяли участь учні 5-11 класів.
6.5. Водні козацькі походи по місцям слави запорізьких козаків в 2020 році не проводились.
6.6., 6.7. Курінні «Джура», «Мандрівник» та ВПГ «Сіроманці» постійно проводять для своїх вихованців екскурсії Козацьким сквером: «Візуальна екскурсія до Дня Українського козацтва, Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України Козацьким сквером» та «Стежками бойової слави Каховки».
7. Сфера міжнародного співробітництва та співробітництва з іншими
козацькими об’єднаннями області та держави
7.1. Протягом року проводились міські заходи козацького спрямування і до їх проведення залучались представники інших козацьких об’єднань області та держави, а саме: отаман Херсонської паланки Міжнародної організації «Військо Запорізьке» Юрій Властов (м. Нова Каховка), отаман Херсонської паланки Спілки козаків України «Військо Запорозьке» Сергій Якуба (с. Козацьке), козак з Херсону Олег Синаєв, отаман Херсонського коша Українського козацтва Юрій Білик, отаман Миколаївсько коша Українського козацтва Марина Попенко та ін. В проведені міських заходів брали участь козаки з Миколаїва та Миколаївської області, Каховського, Бериславського та Горностаївського районів. В козацьких дитячих заходах беруть участь скаути з м. Енергодар Миколаївської області, м. Снігурівка та одеські козачата (с. Калинівка).
7.2. Протягом року козацькі організації міста, козачата Каховської паланки УДЮТ «Січ» брали участь у всеукраїнських, регіональних та обласних козацьких заходах: на Кам’янській Січі (с. Республіканець), Чортомлицькій Січі (с. Капулівка), у військово-спортивному вишколі учнівської молоді Херсонщини «Покровський гарт», організованим за програмою віськово-патріотичної гри «Джура»; у осінній сесії інтелектуальної гри брейн-ринг серед вихованців гуртків «Джура» з усієї області; у Відкритих змаганнях зі стрільби з пневматичної зброї в м. Нова Каховка тощо.
7.3. Всеукраїнська спортивно-патріотична регата «Козацький шлях-2020» в поточному році до Каховки не заходила.
7.4. Протягом року козацькі організації міста організовували зустрічі козачат та козаків з представниками козацьких осередків України: Бериславського району, Одеської області (с. Калинівка), Херсону, Таврійська, Нової Каховки, Миколаєва та Миколаївської області (м. Снігурівка) тощо.
12
8. Сфера природоохоронної діяльності
8.1., 8.2. 1 березня за ініціативи громадської організації «Каховський плацдарм» було проведено велику толоку біля монументу «Легендарна тачанка». Більше 50-ти небайдужих Каховчан разом, незважаючі на вікову різницю та політичні погляди, навели лад на прилеглій теріторії, зафарбували написи, визначились, які роботи потрібно насамперед проводити.
20 червня відбулась традиційна козацька толока в Козацькому сквері. Навели порядок біля козацького дубу, малої архітектурної споруди козака Мамая, пам’ятника кошовому отаману війська Запорожського Івану Сірку, пам’ятного знаку Богдану Ружинському та полеглим козакам при штурмі фортеці Іслам-Кермен, а також прибрали частину берегової зони.
22-24 серпня під час проведення таборового збору «Соснова Січ 2020» козачата куренів-учасників протягом 3-х днів прибирали сміття навколо табору, брали участь в конкурсі на кращий підтабір тощо.
9. Сфера інформаційно-аналітичної діяльності
9.1. У 2020 році засобами масової інформації («Каховська зоря», «Каховские новости», «Новий день», ХОДТРК «Скіфія»), на офіційному сайті територіальної громади міста та офіційній сторінці Каховської міської територіальної громади у соцмережі Фейсбук було надано 68 інформації про виконання міської Програми розвитку Українського козацтва та стосовно історії Українського козацтва та діяльності громадського сучасного козацького руху Херсонщини (у 2019 — 78, у 2018 — 83, у 2017 — 76, у 2016 — 47, у 2015 — 42).
9.2. Хід виконання заходів Програми протягом року розглядався на засіданнях міської координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при виконавчому комітеті міської ради. В 2020 році відбулось 2 засідання (16 січня, 08 жовтня). В квітні засідання не проводилось через карантинні обмеження.
Всього протягом року було проведено 50 заходів (згідно з Програмою — 48), в яких взяли участь 3267 чоловік (згідно з Програмою — 5000). На проведення цих заходів з міського бюджету було виділено 37698 грн. (в 2019 — 50000 грн., в 2018 — 43400 грн., в 2017 — 20000 грн., в 2016 — 0 грн.).
Начальник відділу у справах молоді та спорту Лідія ЛЕВЧИК
козацьке серце України. Тури на Запоріжжя з Анга Тревел.
Хортиця — заповідник-музей
На сьогоднішній день Хортиця є національним заповідником. Тут розташовано безліч панорам, історико-культурних комплексів і музеїв. Все це історичне надбання є справжнім дзеркалом важливих історичних подій з незапам’ятних часів.
Однак найбільш важливим і яскравим періодом цього острова було, безсумнівно, українське козацтво. Саме цей острів став його колискою, і саме з нього почалася грізна і горда історія Запорізької Січі.
Своїй гучній історії острів зобов’язаний своїм зручним розташуванням і безліччю природних багатств. Навколо острова в достатку розташовані дрібні острови, пороги і скелі, завдяки чому підійти до нього непомітно свого часу не вдалося нікому.
Пам’ятки Хортиці
Подивитися на Хортиці дійсно є на що. (Опис нашого туру на Хортицю). Довжина острова — близько 12 кілометрів. На півночі розташована відома пам’ятка Хортиці — Три Стовпи. Середній, Похилий стовпи і скеля Диван — з давніх часів вони вважалися своєрідними воротами, провідними на острів, а сьогодні є одним з улюблених місць у альпіністів.
На півдні туристів чекає Історико-культурний комплекс «Запорізька Січ». Тут в дрібницях відтворені господарські будівлі та житло українських козаків, фортифікації зі справжніми гарматами і багато іншого. Тут можна відчути атмосферу козацької доби, а детально виконані панорами зборів і боїв козаків тільки додають реалізму.
Ще одне цікаве місце острова — Фольклорно-етнографічний кінний театр «Запорізькі козаки». Тут глядачів чекають атмосферні бої на шаблях, кінні спектаклі, а також захоплюючі вистави, де демонструються різні техніки бою, ремесла і багато іншого. Можна навіть поговорити зі справжніми козаками! Тих, хто зголоднів, смачно і ситно погодують в кафе «Козацька застави».
На території музею можна подивитися на залишки справжніх укріплень, монети, предмети побуту козаків, гармати і зброю.
Не будуть обділені і цінителі природних красот — на острові росте безліч вікових дерев і рідкісних рослин, кількість видів яких доходить до тисячі. Не бідна і фауна острова — 120 видів птахів і 30 видів тварин.
Історія Хортиці
Історія Хортиці надзвичайно багата. Перші жителі тут з’явилися ще за часів мезоліту та палеоліту, а перші поселення — ще близько 5000 років тому.
На острові досі збереглися кам’яні закладки від стародавніх святилищ скіфів, які жили тут з VII по III століття до нашої ери. Є версія, що саме тут за часів Київської Русі загинув князь Святослав.
Однак найяскравіші історичні події цих місць пов’язані саме зі знаменитою Запорізькою Січчю, і саме заради цього сюди щороку приїжджають сотні тисяч туристів.
Острів-музей Хортиця — місце, які залишить у вас найяскравіші враження.
Тури на Запоріжжя, Тур на Хортицю, Тури по Україні
До козаків на Чернігівщину — Одноденні екскурсії До козаків на Чернігівщину
Ціна туру:
від 0 грн.
| Дата екскурсії | Тур в аріхві |
| Кількість днів | |
| Країна | Украина |
| Регіон | Полісся |
| Область | Чернігівська |
| Маршрут | Київ — Бубнівщина — Київ |
| Тип транспорту | |
| Місце зустрічі | |
| Дод. послуги | |
| Тип харчування | |
| Примітки |
ПРОГРАМА ТУРУ |
|||||||||||||||||||
|
День 1 7:30 Група збирається в заздалегідь домовленому місці, після чого ми сідаємо в зручний автобус і починаємо захоплюючу подорож на Чернігівщину — до справжніх козаків в гості. Щоб дізнатися місце збору, за два дні до виїзду загляньте в рубрику ІНФОЛИСТИ . |
|||||||||||||||||||
|
9:30 Приїжджаємо в мальовниче село Бубнівщина, в якому знаходиться табір Прилуцького козацького полку. Щороку в селі Бубнівщина відбувається урочиста подія — посвячення в козаки. Відбувається це в День Українського козацтва, на свято Покрови Пресвятої Богородиці. Молоді люди, які вирішили вступити до лав українських козаків, стануть в стрій, і скажуть урочисту клятву козака. |
|||||||||||||||||||
|
Під час проголошення слів посвяти в козаки, кошовий отаман доторкнеться до плеча кожного майбутнього козака шаблею, а той, у свою чергу, поцілує прапор. Всі присутні на святі стануть свідками унікального дійства, під час якого молоді люди стануть справжніми козаками. Кульмінацією свята стане ритуал з шаблею. 10:00 Захоплююча святкова програма для гостей. |
|||||||||||||||||||
| Вже прийняті до лав українського козацтва, новобранці присягнуть до останнього подиху служити Богу, Україні, народу, своїми вчинками, власним прикладом сприяти відродженню поваги до козацтва, слідувати законам України і законам Божим, сприяти вихованню молоді, шанувати батьків. Також кожен новий воїн присягне, що буде відстоювати вічні цінності нашого народу: любов до всього живого, до Бога, до людини, патріотизм і духовність, не зрадить українське козацтво і український народ, залишиться вірним своїй батьківщині. |
|||||||||||||||||||
|
Екскурсія по фортеці Козак Дмитро Цегельник гостинно зустріне школярів, і з задоволенням познайомить їх з традиціями, ремеслом, зброєю, побутом та історією українських козаків. |
|||||||||||||||||||
|
Крім того, школярі зможуть побувати на дуже цікавій та пізнавальній екскурсії в Бубнівщину, яку для них проведе козак Олександр. Діти зможуть дуже цікаво розважитися, беручи участь в різних конкурсах з перетягування каната, стрільбі з лука в мішень. Також вони побачать прекрасних білих лебедів і дізнаються багато нового про таких екзотичних тварин, як страуси. |
|||||||||||||||||||
|
Обід Ну як же можна обійтися без справжнього козацького обіду, смачного і ситного? Для вас за всіма правилами козацько-польової кухні приготують справжній козацький куліш, корисний і дуже смачний. Після обіду будуть продовжені захоплюючі спортивні змагання, буде проведено факультатив з катання на конях, а також огляд козацького зоопарку. |
|||||||||||||||||||
|
16:00 Цікавий і насичений день в гостях у козаків добігає кінця, і пора їхати назад до столиці. Близько 18.30 приїжджаємо до Києва, і йдемо розповідати рідним і близьким про цікавий і пізнавальний день, проведений в гостях у козаків. |
|||||||||||||||||||
На даний момент, для цього туру немає доступних номерів для бронювання. Будь ласка, спробуйте вибрати інший тур, або уточніть наявність вільних місць у менеджера.
-
Очікуйте інфолист
01.09.2017
Ми зберегли ваші кроки, щоб ви не заблукали
Как воспитывать детей в казачьих семьях
Донские, сибирские, гребенские, кубанские и другие казаки неотъемлемая часть русского народа. Они владели землей в обмен на обязательство служить в армии и покупать оружие, лошадей, снаряжение, которое казаки называли «правильным».
Люди прошлого старались обучать детей разным наукам и обучали их навыкам, необходимым в повседневной жизни. Так было и с казаками. С малых лет казаков учили не только сеять и пахать, но и воевать.А из девушек воспитали верные жены и заботливые матери, которые в час опасности могут встретить врага с оружием в руках.
Решающую роль в воспитании детей казачка сыграли крестные родители, выбор которых мать и отец ребенка продумали заранее. Сегодня эта «должность» именная, а в казачьих семьях кум — звание ответственное и почетное. Крест подбирал отец, и это должен был быть надежный человек — сестра или друг.Кросс искал маму из числа своих старших друзей. Они должны были жить рядом с крестником или крестницей и принимать участие в их воспитании.
Если рождался мальчик, то основная нагрузка ложилась на крест, который формировался в этом боевом духе и становился примером для подражания. Крёстная и отцовская кровь дополняют друг друга. Отец мог быть слишком мягок или требователен к сыну, а процессия, руководствуясь разумом, а не эмоциями, объективна в вопросах наград и наказаний Мальца.
Малыш соответственно не спешит, ведь прежде чем можно будет шевелить ручками и ножками ему надо увидеть и осознать важные для казака предметы. В воспитании придерживался принципа «увидел-понял-сделал». Эта система мышления помогала взрослым казакам во время боя. Никакой паники, суеты и лишних движений. Заметили опасность, оценили все риски и отреагировали.
После таинства крещения ребенка относят в родительское курение и проводят специальный ритуал.В колыбели лежал мой меч, нож, пуля или стрела. Позвонил проверить его «наизусть». Если малыш начинает играть с ружьями, казак «хороший», а если плачет, отец и кум должны обратить особое внимание на формирование воинского духа.
Активно используемый метод обучения, который сегодня назвали бы «тестом». Казаков специально ставили в жесткие условия и наблюдали за их поведением, выявляли недостатки и достоинства, а затем корректировали и развивали необходимые навыки и качества характера.Такой подход, отсутствующий в современной педагогике, способствовал развитию быстроты мышления и адекватной реакции на резко меняющуюся обстановку.
Умение держаться в седле – важная наука для юных казаков, которой обучали с малых лет. Когда казаку исполнился год, его привели к первому причастию. Тогда же мальчик в первый раз сел на коня и надел меч. Отец взял лошадь под уздцы и повел ее по двору.Во время празднования первого года жизни мужчины такого рода несли младенца в священное место деревни или фермы. За Доном это называлось «урочище», а за Кубанью и Черным морем — «крупица». Так пожилые мужчины передавали новому поколению силу духовного рода.
7-8 лет юный казак рос на женской половине избы, но в его воспитании принимали участие как женщины, так и мужчины. Главным на этом этапе был личный пример и погружение мальчика в казачью среду. В этом возрасте особое внимание уделялось физическому развитию.Если мальчик бил и плакал, мужчины запрещали мамам и бабушкам разговаривать с ним и говорили: «Не дуй, бабы, казачок».
Игра с друзьями проходила под присмотром фермерского или станичного старика. Они следили за поведением малышей, и если замечали что-то неуместное, то поправляли и инструктировали малышей. В 8 лет мальчик перешел в мужскую часть дома, и отец стал водить его на «беседы». На этом этапе главной целью было научить мальчика справляться со страхами.Старший сказал: «Не бойся, казак ничего не боится!», «Держись, казак атаман будет!».
Изучение военного дела не мешает казакам во взрослом возрасте выполнять полевые работы, уход за скотом, охоту, рыболовство. Работа была важной частью жизни сельчан, так как для военной службы у них были деньги на покупку лошади и оружия.
В 12 лет процесс обучения физкультуре в основном был завершен, и казак начал учиться владеть боевым оружием.В то же время подросток стал посещать сходки и другие важные светские мероприятия, где слов не было, но все смотрел и запоминал.
Старомодные шашки на стене, нагайка у двери, батиная шапка и штаны с лампасами, кресты и медали на груди дяди и кума сформировали у казаков представления о принадлежности к той или иной касте воинов. В драках и шалостях со сверстниками, которые вскоре станут его братьями по оружию, у маленького парня появились настоящие друзья.Детство в пустыне и на лошадях делали свое дело. Мальчик гордился своей семьей и любил родной край.
Меч — символ свободы, лампасы и погоны — звание казака и конь — друг и товарищ, а кресты и медали — цель. У нас были песни о славных походах, битвах и героях. Через них мальчик налаживал связь с прошлым и предками, которым приходится соответствовать. 16-летний юноша начал охотиться на волков и кабанов и стал полноправным воином, научился ездить верхом, рубить мечом и метко стрелять.
В селах поговорка: «Родился сын в семье казачьего празднества, к богатству, дочка родилась к бедности». Отцы считали, что вырастить девочку — значит подготовить сотрудницу к чужому дыму. Однако это не значит, что рождение дочери его не радовало. В деревнях и деревнях женщина не была тенью мужа. Она домохозяйка в классическом понимании этого слова и надежный тыловой казак, пока он на службе или в боевом походе.
В честь именинницы отец или дедушка посадил вербу. Стройное дерево с гибкими ветвями символизировало будущую казачку и было ее талисманом. После рождения ребенка ее тетя, мать и будущая крестная «была смыта с довской заботой». С песнями и добрыми словами родственница обмыла маленькую казачку и пожелала ей счастья. По этому поводу он разрешил только отцу, которого угостили кашей из проса подгоревшего.
Кашу специально переварить, поперчить и облить горчицей.Папа съел тарелку за новорождённого меньше горького в жизни не досталось. На первом этапе девушка подарила ленточку на бант и гребешок на платок. С трех лет девочкам приходится нянчиться с младшими, а после пяти лет некоторых отдают «няньками» в другие семьи. В 4 года юного казака учили собирать фрукты, кормить птицу, в 5 они получали первые навыки рукоделия, а в 7 — помогали родителям во дворе и в огороде.
10-летняя девочка занималась полевыми работами — гребла сено, снопы, доила коров, готовила еду.Во время работы и отдыха они пели и танцевали, чему их научили старшие женщины. С 14 лет она участвовала в вечерних посиделках, на которых обратил внимание будущий жених. Вопреки распространенному мнению, выбор мужа зависел не только от родителей. Девушка не могла выйти замуж, если парень ей не нравился. Для этого существовал специальный ритуал.
Казак-молодой с отцом и кумом пришли в дом невесты «чай попить». Считалось зазорным сказать, что дошло до сватовства.Родители говорили о делах, погоде, здоровье семьи и последнем урожае, а парень небрежно надевал кепку или шапку донышком вниз. Если девушка перевернула шляпу, значит, ее жених влюбился, а если надела вешалку, то костюм можно было не рассматривать.
Однако казаки работали не только в поле и у печи. В минуту опасности, когда отец, муж и брат рядом, они берутся за оружие и защищают свои дома. Самый показательный пример — оборона станицы Наурской.Летом 1774 г. восемь тысяч татар, кабардинцев и турок пришли в земли гребенских казаков и находились под станицей Наурской. Взрослые казаки ушли в поход, а остались только женщины, дети, старики и несколько мужчин. Казак с оружием в руках вышел к валу и дал отпор набегам. Кроме мечей и ружей женщины пользовались кипятком, которым обливали поднимающихся вверх горцев.
Взятия Наура так и не произошло, а день 11 июня жители села назвали «женским праздником».Долго казаки, сталкиваясь с горцами, напоминали им: «Как Кабарда воевала, да не справилась с казачками». Но при встрече с всадниками, чье лицо было обожжено, пошутил: «Что, мужик, не щи ли наур лицо?». Однако селяне не всегда брали в жены русских девушек. Нередко казаки женились на турчанках и татарках, что выводило из походов.
Конечно, к 1914 году заветы предков и казачье образование постепенно отмирают. Прогресс — это не только железная дорога, телеграф и газеты, но и изменение общественного порядка.Татары и черкесы уже не устраивали набеги, а казаки продолжали служить в армии, становиться учеными, врачами, инженерами и генералами. Для описания ситуации лучше всего подходит поговорка: «Казаков не бывает, да мало ли!».
Однако в «старых» казачьих родах детей старались воспитывать как «старых», хотя в небе летали самолеты. Трагедия казачества пришлась на время Гражданской войны и установления Советской власти, положившей начало политике расказачивания и упразднения казачьего сословия.Преемственность поколений была нарушена, и закончилась история степных войск.
Месть Сталина (49,95 долларов США; 35 фунтов стерлингов): последняя правда о насильственном возвращении русских после Второй мировой войны
Автор:
Толстой Николай Николаевич, выдающийся историк, член Королевского литературного общества
Учетные данные:
Автор Жертвы Ялты
В мае 1945 года, когда Вторая мировая война в Европе подходила к концу, около 30 000 русских казаков сдались британским войскам в Австрии, полагая, что их спасут от репатриации в Советский Союз.Судьба тех из них, кто был советскими гражданами, была решена Ялтинским соглашением, подписанным лидерами союзников несколькими месяцами ранее. С тех пор решение Великобритании включить в число возвращенных Сталину значительное число белых русских, бежавших из своей страны после русской революции 1917 года и нашедших убежище в различных странах Европы, окружено тайной. Они никогда не были советскими гражданами и не должны были быть переданы. Некоторые из них были видными царскими генералами, на передаче которых особенно настаивали Советы.Генерал Чарльз Кейтли, ответственный британский офицер, скрывал присутствие белых русских от своего начальства, которое неоднократно отдавало приказы о выдаче только советских граждан, и то только в том случае, если они не сопротивляются. С помощью череды закулисных ходов Кейтли тайно сдал советскому руководству ведущих казачьих командиров, в то время как сила беспрецедентной жестокости была использована для того, чтобы предать ужасной участи тысячи казаков, мужчин, женщин и детей.Особенно зловещей была роль будущего британского премьер-министра Гарольда Макмиллана, собственные махинации которого здесь подробно рассматриваются.
После публикации последней книги графа Николая Толстого на эту тему в 1986 году британское правительство сомкнуло ряды, а три года спустя английский суд вынес приговор в размере 1 500 000 фунтов стерлингов против него за якобы клевету на британского начальника штаба, отдавшего роковые приказы. С тех пор, однако, граф Толстой постепенно накопил огромное количество доселе нераскрытых свидетельств, заполняющих оставшиеся пробелы в этой трагической истории.Большая часть этих материалов взята из давно закрытых советских архивов, доступ к которым Толстой получил специальным указом покойного президента России Бориса Ельцина. Что на самом деле произошло во время этих мрачных событий, теперь раскрывается впервые.
Рынок:
Политология, История, Вторая мировая война, Военное дело, Разведка, Дипломатия, Европейская история, XX век, История России, Советский Союз, КазакиДата выпуска:
26 сентября 2021 г.ISBN:
978-1680538809 Твердый переплетИз-за куклы Бернис М.Фишер
I была единственной девочкой в третьем классе, которой приходилось носить очки, и я ненавидел, когда его называли четырьмя глазами. Мама сказала не волноваться быть другим, потому что мы были в депрессии, и многие дети были хуже, чем я был. В В 1936 году слово «депрессия» относилось к психическому состоянию, в котором оно ускорился, а также в экономике. Это означало боль в ногах, усталость мужчин в потертой одежде, которые бродили взад и вперед по Юниверсити-авеню, где мы жили, искали работу.Когда их никто не нанимал, и они не могли идти дальше, они сидели на нашем заднем крыльце и ели хлеб и луковый суп моя мама подавала им.Для меня, ритмы жизни шли в школе в течение недели, мой отец ходил на работу и приходя домой, курица с клецками на ужин в воскресенье и «Беседы у камина» президента Рузвельта по радио в 13:30 Воскресенье днем. Президент сказал нам, что все будет хорошо; он Он все исправит, сказал он, и мы ему поверили.
Мой мать сказала, что Депрессия была причиной того, что у мистера Коэна не было работу, и почему в один из ранних июньских дней ему пришлось красить обшивку нашего жилой дом. Г-н. Глаза Коэна представляли собой две коричневые лужицы, обрамленные очками в стальной оправе. я задавался вопросом, называют ли люди его четырехглазым, но я не думал, что это будьте вежливы, чтобы спросить. Он у него были вьющиеся черные волосы, и он напевал, пока работал. я стоял в нескольких футах от лестницы, достаточно близко, чтобы почувствовать резкий запах скипидар и смотреть, как молочно-белая краска сочится из его кисти на отделку, но достаточно далеко назад, чтобы избежать брызг краски.Он спустился передвинуть свою лестницу и улыбнулся мне.
Как тебя зовут, малыш? — Мари, — пробормотал я, сбитый с толку его внезапным вниманием.
А сколько тебе лет? Восемь.
У тебя красивые длинные локоны. Спасибо. Мама заворачивает их в тряпки каждую ночь.
«Что это ты держишь?
Мой топ. Он сломан.
Пусть я вижу. Он вытер краску с рук тряпкой, которую через пояс и потянулся к вершине.Хм. Так что, это. Хорошо, давайте посмотрим, что мы можем сделать. Он вытащил отвертку из кармана, повернул винт на несколько оборотов и вернул мне верхнюю часть. Попробуй это сейчас.
Я положил крышку на пол крыльца и опустил ручку. Верх работал идеально. Я поблагодарил его и начал уходить.
я Надеюсь, ты придешь навестить мою Милли. У нее нет друзей все же. Он смахнул муху со лба тыльной стороной ладони и нахмурился. Может быть, мы недостаточно долго жили в этом районе.
Мой через двор прибежала подруга Барб. Она была в солнцезащитном козырьке над ее вьющимися каштановыми волосами, а на ее синем платье был белый котенок на карман. Барб взглянула на мистера Коэна и скривилась, вероятно, я подумал: потому что ей не нравился запах скипидара.
Пойдем ко мне домой, сказала она. Я хочу рассказать вам секрет.
Хотя ее задний двор соприкасался с моим, Барб жила в другом мире, чем мой. В ее доме все было новым.Мне понравилось проводить пальцем по атласно-гладкий мохер на диване и мягком стуле. Не такой как мой дом с массивной мебелью, которую родители унаследовали от моего стулья для бабушек и дедушек с вырезанными рисунками на спинках и подушках покрытые цветочными гобеленами.
Колючка было хорошим человеком, чтобы иметь в качестве друга, так как она чудесным образом наделен четырьмя куклами от любящих бабушек и дедушек. Кукла, которой она была готов поделиться, Тоуслхед, у него были кудрявые волосы, которые я мог расчесать и завязать с лентами.
Это был теплый день. Мы заняли свои места на крыльце и устроили столик для чаепития. Когда я взглянул на улицу, я увидел Милли Коэн играла на крыльце своего дома, и я вспомнил мистера Коэна. приглашение.
Позволяет пригласи новенькую, сказал я. Ее зовут Милли. Мы вышли из передняя дверь, и я начал через улицу. Когда я повернулся к посмотри, идет ли Барб, я видел, как она стояла на обочине.
«Я не могу играть с Милли, — сказала она.Не ходите туда. Моя мать рассердится.»
I знал, что родители других людей часто устанавливали произвольные правила, которые я чтобы следовать, или так моя мать сказала. Когда вы идете в чей-то дом, они сделать правила. Я уже собирался вернуться, когда заметил, что Милли носить очки. Я нашел родственную душу. Варвара взяла ее кукол и вернулся в дом. Я решил рискнуть с Мать Варвары.
У Милли были вьющиеся черные волосы, ямочки на щеках и темно-карие глаза.Она сидела за столом, покрытым листами бумаги и карандашами.
Твой папа красит нашу отделку, сказал я. И он починил мой топ. Мой папа может починить что угодно, Она положила карандаш обратно в коробку. Хотите увидеть мою фотографию?
вверх до сих пор рисование было для меня единственным занятием, которым я предавался, когда у меня не было друзей, поэтому я был рад найти кого-то еще, кому нравилось рисовать. Она подняла фотографию красного дома с растущими деревьями. за ним и частокол через фронт.Это мой дом, сказала она. Я понял, что в лексиконе детства это была фотография дома, в котором она надеялась жить когда-нибудь в будущем, не тот старый белый дом с куполом и пряничной отделкой, какой она была живущий сейчас.
я осталось два листа бумаги. Вы можете взять один и нарисовать картину, если вы хотите. Она указала на потрепанный зеленый стул рядом с собой и протянул мне лист бумаги.
Когда на следующий день я постучал в дверь Барбс, мне ответила ее мать.Барбусов нет дома. Сегодня она играет с Кэрол Нельсон.
# # #
Вкл. солнечные дни, мы с Милли играли в классики, мяч или валеты, прыгали через скакалку или кататься на роликах вверх и вниз по тротуару; в дождливые дни мы сидели на Большое переднее крыльцо Милли, затененное огромным вязом, чьи ветви свисали дом и приютила стайка чирикающих воробьев. Мы раскрасили рисовали в наших раскрасках или рисовали на больших листах газетной бумаги мой отец привез домой из церкви св.Paul Dispatch, где он работал принтер. Иногда мы играли в куполе, поистине волшебном месте, но не так, как я себе представлял, когда смотрел на него со стороны улица. Его стены украшали картины Милли с бабочками. с радужными крыльями и цветами всех форм и цветов, все со стеблями и листьями, подумал я.
Один Мое внимание привлекла картина мужчина с бородой и в короне. Он был сидел на чем-то волнистом, что, по словам Милли, было облаком, и линии за ним расстилались солнечные лучи.Является он ангел? — спросила я, глядя на его белое платье, которое напомнило мне о ангелы в витражах в нашей церкви.
Нет, сказала Милли. Он Мессия.
Вкл. По субботам перед домом Миллис останавливался автобус, чтобы забрать ее семью. в то, что она называла синагогой, но по утрам в воскресенье, когда большинство все в нашем квартале ходили в церковь, семья Миллис осталась дома. Мой мама была на кухне готовила обед, когда я спросил ее о синагоги.
Евреи верят, что Бог избрал их, чтобы они получили Его послание, и что Мессия придет к ним как великий царь. Когда Он придет, Ад принесет мир и справедливость всему миру и сделает все правильно.
я рассказал ей о картине Милли, изображающей Мессию, сидящего на облаке. Если Милли изображает Мессию с облаком, наверное, это правильно.
Включено дни, когда я играл на крыльце Милли, Барб никогда не выходила на улицу, и никто не ответил, когда я постучал в ее дверь.Я мельком увидел она бегает по заднему двору Кэрол Нельсон или уезжает в ней семьи Эссекс по воскресеньям днем. Я скучал по игре с Touslehead и исследуя закоулки на чердаке Барбс, но больше всего, Я беспокоился о том, что меня не пригласят на ее день рождения, поэтому я с облегчением, когда мое приглашение наконец пришло по почте.
Милли снимала свои роликовые коньки, когда я подошел, чтобы показать ей приглашение с клоуном, держащим четыре цветных шарика, но она выглядела прочь.
Ты, наверное, скоро получишь свое, сказал я. Не волнуйтесь.
я последовал за ней вверх по ступенькам к крыльцу. В этот момент Хелен Списс, соседский хулиган, шел по улице. Хелен у нее были длинные сальные волосы и мятое хлопчатобумажное платье, которое неровно висело на ее колени. Если бы она увидела, как я иду домой из школы, она бы прокричала «четыре». глазами, поэтому я избегал ее, когда мог. Милли вспомнила слишком поздно, что она оставила свои роликовые коньки возле переднего тротуара, когда мы увидели Хелен забрать их.
Это твои коньки, Шини? она спросила.
Когда
мы ничего не ответили, она покачала одним коньком на вытянутых руках и сделала
лицо, как будто это что-то отвратительное. Затем она завелась и разбила
коньки на нас, один за другим, ударяя ими о переднюю ступеньку.
Там, Шини. Возьми свои чертовы коньки. Она стояла в конце тротуара и ждала, уперев руки в бока. Когда мы не ответили, она застряла язык на нас и ушел.
Мы подобрали коньки Миллис и побежал в дом.У одного из ее коньков было сломано переднее колесо. Мой папа все исправит, сказала она.
День колючек вечеринка по случаю дня рождения наконец наступила, но Милли почему-то не пришла. получить приглашение. Я сказал ей, что, возможно, ее приглашение затерялось в почту, но она сказала, что нет, она, вероятно, просто не получила его.
Это была отличная вечеринка. Мы играли в «Приколите хвост ослику» и бросили прищепки в бутылку для призов и съел торт с розовой глазурью и розовое мороженое.И в этот свой седьмой день рождения Барб получила самый ценный из подарков — кукла Ширли Темпл.
Ширли Темпл был нашим кумиром. У нас были бумажные куклы Ширли Темпл, книги и книжки-раскраски, и мы смотрели все ее фильмы, но ни у кого из моих знакомых не было Кукла Ширли Темпл. Я ныл и умолял об одном, но безрезультатно. Слишком дорого даже для Санты, сказала мама. Эта кукла стоит семь долларов. Мне не терпелось рассказать Милли о новой кукле Барбс.
На следующий день я увидел Барб на ее крыльце.Она укладывала куклу Ширли Темпл в свою коляску.
Я веду Ширли на прогулку, сказала она. Если хочешь пойти со мной, я возьму Взъерошенную, и ее тоже приведу.
Кукла Ширли Темпл произвела фурор. Дети, которых мы едва знали, остановились полюбоваться куклой с яркими золотыми кудрями, голубыми глазами, которые открылись и закрытые, и красное платье из органди в горошек с красным вельветовым поясом, платье точно такое же, как то, которое Ширли носила в своем последнем фильме «The Littlest Colonel», когда она танцевала с Биллом «Bojangles» Робинсоном.Мы с триумфом вернулся к крыльцу Барбс. я взглянул на улице, где Милли сидела на крыльце.
«Эй, Милли, иди ко мне, — позвал я. — Приходи и посмотри на Ширли Темпл. кукла. У Милли не было куклы, так что я знал, что она хочет это увидеть. один. Она колебалась; затем она улыбнулась и побежала к нам. Она заглянула в багги и стоял, потеряв дар речи, глядя на куклу.
О, она такая красивая, сказала Милли. Она наклонилась, чтобы коснуться одного из золотых локонов.Ее волосы такие мягкие.
Барб’с мать, крупная норвежка с ледяными голубыми глазами и стриженными волосы, ворвались в парадную дверь. Я никогда не видел ее такой сердитый.
«Барбара! Принесите эту куклу и эту коляску в жилой дом! Сейчас! Мать Барбс сбежала по ступенькам и схватила ее за руку, затем потянулся вниз и потянул коляску бум-тум-тум вверх по деревянному шаги. Взъерошенный опрокинулся и скрылся из виду.
«Время прийти в.Вам придется играть внутри. Она толкнула багги, затем Барб, пройдя через открытый дверной проем, захлопнула дверь, затем повернулась и вернулся к перилам крыльца.
А ты — мать Барбс стояла, уперев руки в бока, и погрозила пальцем Милли. Ты… вернись на свою сторону улицы. Здесь нельзя играть.
Милли стояла неподвижно. Она выглядела так, словно собиралась заплакать.
Я сказал!
Милли
повернулась и побежала через улицу и вверх по ступенькам.Она остановилась на
ее крыльцо и оглянулся на меня. Я хотел побежать за ней и сказать ей
чтобы не расстраиваться, что она не сделала
ничего плохого, что мать Барбс, вероятно, не хотела, чтобы кто-нибудь трогал новую куклу.
Приходи
на, Мари. Барб держал передо мной открытую входную дверь. я колебался,
сопоставляя возможную потерю Туслхеда со сборами
Дружба. Туслхед победил. Я повернулся и последовал за Барб в дом.
Мой
Мама сначала ничего не сказала, когда я рассказал ей, что случилось с
Милли, но она выглядела сердитой.Затем она сказала, что собирается поговорить с
Мать Барбс. Я умолял ее не делать этого, потому что боялся, что
никогда больше не играть с Touslehead.
Каждый четверг старьевщик вел свою телегу по Шерберн-авеню, крича «Тряпки! Тряпки!» Некоторые люди называли его шини, но моя мать сказала Я никогда не должен был называть его так, потому что это невежливо, и я мог называть его старьевщиком, потому что мы не знали его имени.
Из моего точки обзора на нашем заднем дворе, я смотрел, как он остановился перед Миллис жилой дом.Ее мать вышла из передней двери и протянула ему охапку тряпки, которые он засунул в коробку в задней части своего фургона. Затем он спустился, подошел к крыльцу Коэнов и сел наверху шаг. Милли вышла и села рядом с ним.
Я любил лошадей, или
думал, что сделаю это, если когда-нибудь смогу приблизиться к настоящей, и
Лошадь оборванца выглядела хорошим выбором; он был красив, с его
блестящая коричневая шерсть и белое пятно на носу. Я перелез через нашу
задний забор, шел через улицу и смотрел, как лошадь ест траву
на бульваре.Когда я потянулся, чтобы коснуться его, он закатил глаза,
покачал головой и зазвенел сбруей, так что я отпрыгнул назад.
Старьевщик рассмеялся. Ты можешь погладить его, сказал он. Он не причинит тебе вреда.
Хотя
Я был искушен, благоразумие взяло верх: я не хотел рисковать
существо намного крупнее меня, поэтому я поднялся по ступенькам и сел
рядом с Милли. Когда она не улыбнулась и ничего не сказала, я подумал, что она
должно быть, плохо себя чувствовал из-за того, что на него накричали за прикосновение к Барбс
кукла.
Миссис Коэн вышла из парадной двери с двумя чашками чая
и протянул один старьевщику. Когда он обхватил своими костлявыми пальцами
синюю чашку и поблагодарил ее, я заметил, что у него не хватает двух пальцев
на его правой руке.
Что случилось с вашими пальцами? я
спросил. Миссис Коэн нахмурилась и покачала головой. я сделал
что-то не так, но я не знал что. Водянистые голубые глаза
затуманился, и он молчал так долго, что я подумал, услышал ли он меня.
Ну, Мари, когда я был маленьким мальчиком в Польше, немного похожим на тебя и Милли, мой брат Давидон был крупнее менямы идем в деревню за мукой для наша мать так она печет хлеб. Некоторые казаки идут по дороге на верхом. Он сделал глоток чая и взял чашку в руки. Он посмотрел на меня и, должно быть, прочитал мои мысли.
Казаки
солдаты. Русские солдаты, свирепые мужчины с длинными завивками
усы и меховые шапки. Маткамы матушки говорят нам казаки беда.Если казаки придут, спрячься. Им не нравятся наши люди. Итак, Дэвид и я, мы
спрятаться за зданием, дождаться, пока уйдут казаки. Но Давид, говорит он
Я не боюсь, и он выходит на дорогу. Потом казаки скачут
прошлое, лошади производят пыль, ужасно много пыли. Дэвид положил руку на
лицо, чтобы пыль не попала в глаза. У одной из казаков у нее была шпага длинная,
блестящий меч. Он видит Давида и останавливает лошадь.
‘Вы
не любишь пыль, еврей? он кричит. Дэвид стоит на дороге, боясь пошевелиться.Казак кричит ему опять: На колени! На этот раз он вытащил
меч, держи над головой Давида. Прежде чем Давид сможет двигаться, казак качается
меч. Дэвид падает на улице. Отведай, еврей, казак скажи.
Попробуй пыль!
Старьевщик сделал глоток чая и сделал лицо, как будто его чай был слишком горячим. Я попытался представить, как Дэвид должен был почувствовал, как он, должно быть, испугался.
Я вижу, как Давид падает, кровотечение в грязи. Моя рука дрожит, когда я протягиваю руку, чтобы коснуться его.Потом казак снова мечом взмахивает, и кровь вся на мне, и над Давидом, и моя рука в крови. Видеть? Он протянул руку. я отшатнулся от неровного красного шрама на искалеченных обрубках его пальцы.
А потом
Мать Милли перебила его. Не рассказывай больше, Исаак. Пожалуйста. Дети
Старьевщик выглядел сердитым. Они должны знать, эти дети, что в мире есть жестокость. Они должны знать!
Милли
знает, сказала ее мать, выглядя грустно.Она узнала это вчера, когда
ее отправили домой за прикосновение к новой кукле товарищей по играм.
Милли сидела неподвижно. Почему? Я попросил.
Что, Малыш? Старьевщик обнял меня за плечи.
Почему мать Барбс так разозлилась на Милли за то, что она прикоснулась к кукле Барбс? Ей не было больно.
Старьевщик пожал плечами. «Они злятся на мой народ уже две тысячи лет, — сказал он.
Два
тысяча лет казалась долгим сроком, чтобы злиться на кого-то.я поинтересовался
если он дразнил. Мой папа любил говорить вещи, которые не имели смысла
или это было неправдой, просто чтобы посмотреть, обращаю ли я внимание. Но папа
не мог сдержать улыбку, когда он дразнил, а старьевщик не улыбался.
я думал о людях, называвших меня четырехглазым, и о том, как я ненавидел в очках, потому что мне не нравилось быть другим. Но я знал там не было ничего плохого в том, чтобы носить очки, так что ничего не могло быть ошибочно полагать, что Мессия, носивший корону и пришедший с облако собиралось все исправить.А что может быть плохого двое детей на пыльной дороге, которые боялись казаков?
Как люди могут ненавидеть маленьких детей? Я попросил.
я было всего шесть лет, совсем ребенок. Просто ребенок. Как ты и Милли, — сказал старьевщик. Он поднес синюю чашку к губам, но рука его была дрожал так, что несколько капель чая пролилось на его рубашку спереди. Лошадь покачала головой, и ее сбруя зазвенела. Старьевщик встал так медленно, что я почти слышал, как скрипят его кости.Он протянул синий чашку чая матери Милли, поблагодарил ее, повернулся и пошел по шагов, отвязал лошадь и снова забрался в фургон.
Миллис мама ушла в дом, оставив нас с Милли наблюдать за бродягами стук тележки по улице, я удивлялся, почему Милли такая тихая.
Мать Барбс не должна была злиться на тебя, сказал я.
Милли поджала колени и обвила руками свое голубое хлопковое платье.
Что ж, всегда будем друзьями, не так ли, сказал я.Как в песне. Что ж, будем веселыми друзьями навсегда.
Она
пожал плечами и отвернулся, и я понял, с сокрушительной проницательностью
детства, что я предал нашу дружбу. Между нами ничего не было бы
когда-нибудь быть таким же.
Когда придет Мессия, Ад все исправит, сказал я, надеясь подбодрить ее, Прямо как твой отец.
Мы сидел молча. Может быть, она надеялась, что Мессия придет идя по тротуару сквозь пестрые солнечные тени, точно так же, как почтальон сделал тем утром.
Я видела куклу Ширли Темпл, сказала она.
Крымская Сечь: Детские военные летние лагеря — Фотографии и текст Максима Дондюка
Крымская Сечь — военно-тренировочный лагерь для детей в возрасте от 7 до 16 лет, расположенный в Крымских горах. Идея «сечи» — старая, происходящая от украинского слова сикты, что означает «рубить» или расчищать лес для лагеря.Для казаков это были административные и военные центры. В наше время этот термин применялся к детскому летнему лагерю.
Впервые я обнаружил лагерь в 2010 году, и он сразу привлек мое внимание. Я провел два лета, документируя его и его обитателей, чтобы завершить этот фотопроект. Моя цель состояла в том, чтобы понять, почему детей нужно учить обращению с настоящим оружием в таком юном возрасте. Я хотел посмотреть, кто эти дети и почему они здесь.
Во время моей первой поездки в лагерь я обнаружил, что большинство детей были молодыми казаками, которых быстро приобщили к военной подготовке в родных уездах. В лагере они получили дополнительную боевую подготовку: узнали о знаменитой системе самообороны Кадочникова, изучили боевые маневры в различных местностях, потренировались в стрельбе из настоящего огнестрельного оружия. Детей тренируют бывшие военные (особенно офицеры, побывавшие в боевых действиях).
Чем больше времени я проводил там, тем больше понимал, что история гораздо глубже, чем я думал.Я понял, что рассказать об этом только через фотопроект невозможно. В 2013 году я вернулся в лагерь с братом, чтобы снять документальный фильм. Через пару месяцев началась украинская революция. Затем Россия аннексировала Крым и начала войну на Донбассе (Восточная Украина). Получилось так, что мы запечатлели тот самый последний год существования лагеря в первозданном виде, когда в нем вместе тренировались дети из Украины, России, Молдовы и Беларуси.
На примере этого лагеря можно понять, что конфликт между Россией и Украиной действительно начался несколько десятилетий назад после распада Советского Союза.В то время империя исчезла и была заменена рядом более мелких стран, но идея чего-то большего сохранилась. То, что мы видели на Майдане и то, что мы продолжаем наблюдать на границах России, — это окончательный раскол мечты о единстве, противостоящий людям, борющимся за то, чтобы удержаться за сломанное прошлое.
— Максим Дондюк
Примечание редакции: С тех пор, как мы узнали о работах Дондюка на Exposure Awards 2015, мы с большим интересом следили за его новыми проектами.Как описывает Дондюк, «Крымская Сечь» — это не только мощный набор фотографий, но и документальный фильм. Но чтобы он стал реальностью, нужна ваша помощь — узнайте больше на странице проекта на Kickstarter.
Украинцы находят общую цель в противостоянии с Россией биография подходящая. Он присоединился к Красной Армии в 1970 году и провел три десятилетия, создавая системы противовоздушной обороны и ракеты, направленные против идеологических врагов Москвы на Западе.
Но враг изменился, и в этом г-н Беркут винит президента России Владимира Путина. Сейчас, когда его родной Украине угрожают примерно 130 000 российских военнослужащих, 71-летний пенсионер говорит, что всякая связь, которую он когда-то чувствовал с Россией, исчезла: Украина должна вступить в НАТО, сказал он, и оказать кровавое сопротивление, если Путин прикажет атаковать.
— Я никогда так не думал, — скорбно сказал господин Беркут, засовывая приманку Day-Glo в прорубь во льду Днепра недалеко от города Черкассы.«Я нормально жил в Советском Союзе. Но теперь я начал понимать».
«Нам нужно противостоять России», — добавил он. «Мы выбрали не русский путь, а европейский».
Его чувства подчеркивают глубокий сдвиг, который произошел с украинцами за восемь лет с тех пор, как Россия впервые вторглась и отобрала часть их страны. Народ, давно разделенный глубокими спорами о том, на каком языке говорить, какой церкви следовать и каких исторических героев почитать, начал сшивать воедино чувство общей цели перед лицом грозного врага.
Г-н Путин ясно дал понять, что считает украинцев и русских «одним народом», разделенным враждебными западными силами — историческую несправедливость, которую, по его словам, он намерен исправить. Это привело многих украинцев к иногда драматическим заявлениям о разделении. Люди, выросшие в русскоязычных семьях, теперь предпочитают говорить исключительно на украинском языке, а в некоторых случаях отказываются учить своих детей языку своих родителей.
По всей стране были сброшены статуи Ленина и эмблемы советского прошлого в виде серпа и молота, замененные памятниками украинцам, погибшим в ходе восстания 2014 года, которое изгнало поддерживаемое Москвой правительство из Киева.После четырех веков подчинения московским патриархам Православная церковь Украины официально отделилась от Русской церкви в 2019 году.
Россия остается доминирующей политической и культурной силой в Украине: ее рэперы и тик-токеры популярны даже среди молодежи, которая все больше берет свое культурные подсказки с Запада. В Донецкой и Луганской областях на востоке, где Украина воюет с поддерживаемыми Россией сепаратистами, многие украинцы до сих пор чувствуют сильное родство с русскими, живущими прямо за границей.А по всей Украине бурные общественные размышления о месте России в прошлом страны и ее будущем не утихают.
На фоне предупреждений Запада о том, что Россия может напасть в любой день, мы с фотографом Бренданом Хоффманом отправились в путешествие, чтобы узнать, что значит быть украинцем в этот момент национальной опасности. На протяжении 560 миль мы следовали за Днепром, серповидной рекой, которая тянется по всей Украине, физически отделяя западные регионы страны от земель на востоке, которые долгое время считались более восприимчивыми к гравитационному притяжению Москвы.
Путешествуя по реке сегодня, эти разделения, хотя и не исчезли полностью, менее заметны, во многих отношениях затмеваемые чувством общей борьбы.
Киев: Меняющееся чувство идентичности
Мы начали наше путешествие в столице Украины, Киеве, где река Днепр протекает мимо золотых куполов монастыря XI века и 200-футовой стальной статуи женщины, держащей меч и щит, построенный в память о победе СССР во Второй мировой войне.
Но самый почитаемый монумент Киева гораздо новее.На вершине холма, недалеко от Площади Независимости или Майдана, стоит небольшой мемориал из черной стали и гранитных плит, на которых выгравированы призрачные лица протестующих, известных как Небесная сотня, которые были расстреляны в течение нескольких дней в 2014 году. в восстании украинцы называют Революцией Достоинства.
Восстание побудило г-на Путина, обеспокоенного необратимым движением Украины к Западу, отдать приказ об аннексии Крыма и спровоцировать сепаратистскую войну на востоке Украины.
Это также изменило представление многих украинцев о себе. Согласно опросу, проведенному в 2001 году, лишь около половины населения страны поддержало провозглашение Украиной независимости от Советского Союза десятилетием ранее. Опрос 2021 года показал, что это число возросло до 80 процентов, при этом почти половина страны поддерживает членство в НАТО.
«Украина как нация родилась на Майдане в 2014 году», — сказал Евгений Глибовицкий, профессор и социолог из Киева. «Это тот момент, когда конфликт стал для Путина невыносимым.
Для многих украинцев мемориал Небесной Сотне стал местом паломничества. Родители умерших посещают его на дни рождения своих детей, а политики приезжают на фотосессии.
Подобные мемориалы есть практически в каждом городе и поселке. Но Киев — это место, где они умерли, многие из которых находятся в поле зрения мемориала, который теперь носит их изображения.
Черкассы: Споры о первенстве языка
Примерно в трех часах езды от Киева находится город Черкассы, усеянный памятниками ветеранам столетия войны.В краеведческом музее на выставке, посвященной восстанию 2014 года, есть фотография местного фотографа Гарри Ефимова с мокрыми от крови волосами после столкновения с ОМОНом.
Опыт был настолько травмирующим, по словам г-на Ефимова, что он перестал говорить на своем родном русском языке и вместо этого теперь говорит только на украинском языке.
«На самом деле трудно, когда всегда читаешь русские книги и литературу, Булгакова, Толстого, Достоевского», — сказал он в интервью в своей мастерской в стиле модерн.«Но мне это удалось, и теперь по-русски говорить труднее, чем по-украински».
Хотя большинство украинцев говорят или, по крайней мере, понимают как по-русски, так и по-украински, споры о приоритете одного языка являются одними из самых спорных в Украине, а также между Украиной и Россией. В прошлом году вступил в силу новый закон, обязывающий всех, кто работает в сфере обслуживания клиентов, будь то официанты или банковские служащие, начинать любое взаимодействие с украинским языком.
Существуют также строгие квоты на количество разрешенных русскоязычных программ на украинском телевидении и радио.
Г-н Путин назвал усилия по ограничению русского языка в Украине «геноцидом» и частично оправдал российскую аннексию Крыма, заявив о необходимости защитить там русскоязычных.
В то время как в Украине есть сторонники жесткой линии по обе стороны дискуссии, гораздо больше таких, как Наталья Полищук и Александр Яременко, которые владеют магазином в Черкассах, где продаются традиционные украинские вышитые рубашки, называемые вышиванками.
«В магазине мы говорим по-украински, а между собой говорим по-русски», — сказала госпожа.Полищук, 51 год. «Мы жили в Советском Союзе, мы в возрасте, понимаете».
Но это не значит, что они менее патриотичны, сказал 60-летний Ярёменко. , погладить их по головке?» он сказал. «Нам нужно поддерживать нашу Родину, нашу Украину».
Днепр: больше не продавать сталь в Россию
Даже вдали от линии фронта трудно избежать напоминаний о войне.В Днепре, городе-миллионнике, в пяти часах езды вниз по реке, целая площадь превратилась в диораму в натуральную величину. В нем представлены бронетранспортеры, башня танка и другие артефакты из ожесточенного боя на востоке, в котором горстка украинских солдат, известных как киборги, отражала осаду поддерживаемых Россией сепаратистов, которая закончилась в начале 2015 года после 242 дней.
Рядом, в госпитале для ветеранов, Александр Сегеда, сержант в отставке, родившийся в России, но воевавший против сепаратистов на востоке, не нуждается в напоминании о войне.
«Утром здороваешься с кем-то, а к обеду слышишь, что его уже нет в живых, а ему 22 года, у него беременная жена и маленький ребенок», — вспоминал г-н Сегеда. «Забыть это невозможно. Так и прощение».
Другие пытаются смотреть в будущее, даже когда нависла угроза новой войны.
Экономические связи между Украиной и Россией когда-то были настолько прочными, что, когда в 2012 году через реку открылся современный металлургический завод, Валерий Гергиев, кондуктор Санкт-Петербурга.Петербургский Мариинский театр и близкий друг г-на Путина дали концерт, посвященный этому событию.
За два года до начала войны на Россию приходилось почти половина продаж заводом колес для вагонов и почти четверть продаж стальных труб. Сейчас завод Интерпайп Сталь ничего не продает в Россию.
ИНТЕРПАЙП был вынужден сделать огромные инвестиции, чтобы повысить качество своей продукции, чтобы она соответствовала более высоким стандартам экспорта в Европу и Северную Америку, даже несмотря на то, что некоторые ее сотрудники уехали воевать на восток, заявила ее пресс-секретарь Светлана Манько. .По ее словам, продажи еще не достигли довоенного уровня, но неуклонно растут.
«Я думаю, что эта травма подтолкнула весь украинский бизнес к поиску путей развития», — сказала она.
Запорожье: возрождение казачьих боевых искусств
Небольшая поездка на юг через залежные серо-коричневые поля подсолнуха привела нас в Запорожье, сердце некогда независимого казачьего поселения.
В продуваемом сквозняками спортзале на промышленной окраине города группа юношей и девушек в мешковатых красных казачьих штанах тренировалась в отражении ударов саблями и болевых ударах друг друга, а один мальчик оттачивал свою технику кнутом.По словам их учителя Ярослава Павленко, они изучали украинскую форму боевых искусств под названием «спас», традиция, которая в значительной степени потеряла популярность в советское время. По его словам, за годы, прошедшие после начала войны, были предприняты согласованные усилия по ее возрождению.
«Сейчас, когда против Украины совершается открытая агрессия, сознание людей меняется», — сказал г-н Ярослав, добавив, что «патриотизм сейчас приветствуется».
По словам жены г-на Павленко Оксаны, даже когда они учатся воевать, дети ограждены от новостей о наращивании российских войск.Она сама избегает новостей, когда может.
«В последний раз, когда я смотрела новости, у меня было два желания», — сказала она. «Первым было сбегать в магазин и купить запасы гречки и сахара. А второй — забрать все мои документы и покинуть страну».
«Конечно, логически я не готова к этому», — добавила она.
Херсон: Независимость украинской церкви
Уже стемнело, когда мы добрались до Херсона, последнего крупного города на Днепре перед его впадением в Черное море.Но желтый фасад Успенского собора был ярко освещен, а изнутри доносились звуки хора.
Внутри тройка священников в мантиях цвета календулы низким баритоном возносила молитвы.
В 2019 году Украинская православная церковь получила независимость после 400-летнего подчинения патриарху Московскому.
Для многих украинцев это была еще одна победа в стремлении полностью отделиться от влияния Москвы. Приходы по всей Украине поспешили изменить свою приверженность, хотя и не все.
Успенский собор в Херсоне по-прежнему верен Москве, и некоторые его прихожане считают Россию более благоприятной силой, чем многие их соотечественники.
«За все время нашего существования темные силы пытались нас разделить», — сказала Людмила Ивановна, назвавшая только свое имя и отчество.
Она сочувствовала вмешательству России в Восточную Украину, которая, по ее словам, исторически была одним из самых богатых регионов Российской империи. Зачем ей говорить на новом языке или ходить в новую церковь, спрашивала она, «если нас всех послал сюда один и тот же Бог.
Когда мы расставались после вечерней службы, она заверила меня, что ничего не имеет против украинцев с запада, которые могут иметь другие взгляды.
«Мой муж с Западной Украины», — сказала она. — Это правда, мы развелись, но это неважно.
Казак из степей России
Документы Уильяма Уильямса
Серия I.Остров Эллис
Фотографии I. E. Augustus F. Sherman
Пункт хронологии событий
- 1865: Рождение Творца
- 1906: Создано (приблизительно)
- 1925: Умер Творец
- 2021: Оцифровано
- 2022: Найден тобой!
- 2023
Чьи они казаки вообще? Движение, раздираемое расколом между Украиной и Россией
(Политическая записка PONARS) В большинстве заголовков о конфликте на востоке Украины обычно не упоминается ни роль казаков, ни использование казачьего имиджа, но на самом деле и то, и другое играет ключевую роль в происходящих там событиях.Поскольку и в России, и в Украине существуют казачьи движения и они считают казачество историческим архетипом, можно простить мысль, что они станут источником единства между двумя странами. Оба могут с полным основанием утверждать, что представляют народ, чьи потомки когда-то населяли обширные евразийские равнины. Однако образ казака вместо источника единства стал важным источником разногласий между Россией и Украиной. Последствия двоякие. Во-первых, даже если удастся заключить прочное мирное соглашение, конфликт будет сохраняться в умах тех с обеих сторон, которые мобилизовали казачий образ.Во-вторых, вербовка и использование Москвой казачьих военизированных формирований поддерживает на плаву деликатный вопрос о признании и возможном отделении этнических меньшинств России.
Казачество в истории
По оценкам, в бывшем Советском Союзе насчитывается до 26 миллионов человек, которые идентифицируют или могли бы идентифицировать себя как «казаки», разделенные в основном между Россией, Казахстаном и Украиной. Тем не менее, большинство людей, называющих себя казаками по происхождению, сегодня имеют мало возможностей для проверки своих утверждений.После Гражданской войны 1917–1921 годов, когда некоторые казаки перешли на сторону белых армий царских войск, Советы проводили политику «деказацизации», при которой уничтожались здания, записи и элементы казачьей культуры. Многие люди также были убиты, что заставило некоторых казаков вспомнить эту кампанию как геноцид. В любом случае, 75 лет советской индустриализации превратили казачий традиционный образ жизни в эрзац, и проверить родословную стало трудно. Существующие сегодня станиц (казачьих станиц) являются проектами исторического воображения и часто мало похожи на реальные станиц казачьей истории.Несколько полезным может быть сравнение с реконструкторами Гражданской войны или Ярмарки Возрождения. По этой причине термин «казаки», используемый в этой записке, является сокращением от «людей, определяющих себя как казаки», а точнее речь идет об образе казака или «казаке как историческом архетипе». Это отсутствие окончательного права собственности означает, что и Россия, и Украина претендуют на наследство.
Исторически сложилось, что основное разделение между казаками происходило по тому, являются ли они выходцами с левобережной или правобережной Украины (река Днепр почти делит страну пополам).К концу XVI века правобережных казаков так часто нанимали в качестве наемников для расширения Российской империи Москвой, что существовал государственный реестр казаков, которых можно было призвать воевать. На другом берегу другие «вольные» казаки — в первую очередь те из Запорожской Сечи (Казачьей крепости), которые жили независимо от Москвы — были вынуждены обратиться к Москве за защитой после войны против Речи Посполитой. В конце 18 века Екатерина Великая сравняла с землей Запорожскую Сечь , уничтожив таким образом последние остатки казачьей самостоятельности.Сами казаки были переселены в Краснодарский край, который в то время был юго-западной границей России. Именно из этого раздробленного исторического наследия и русские, и украинцы сегодня утверждают, что являются истинными наследниками казачьего исторического архетипа.
Когда в 1917 году произошел большевистский переворот, часть казаков перешла на сторону белых. В Ростове-на-Дону осознание притязаний казаков на государственность было достаточно высоким, чтобы оправдать создание Донской казачьей республики, просуществовавшей с 1918 по 1920 год.Многие из этих казаков были вынуждены покинуть страну после победы Красной Армии и бежали в изгнание в Европу. Когда советские войска освободили страны Восточной Европы в конце Второй мировой войны, Сталин отомстил ссыльным казакам как предателям, хотя формально они никогда не были советскими гражданами. Несколько мифическое царство «Казакии» было добавлено к Неделе порабощенных народов в Соединенных Штатах в 1959 году. В самом Советском Союзе некоторые «казачьи» подразделения были призваны в советскую армию во время Второй мировой войны, поскольку режим стремился использовать Русский национализм на службе войны.Снятие сталинских репрессий позволило казакам сохранить фольклорные общества и краеведческие кружки. Однако это должно было измениться в постсоветский период.
Постсоветский ренессанс
Постсоветское возрождение образа казака произошло более или менее одновременно в России и на Украине. В России Ельцин подписал закон 1991 года о признании казаков одним из «репрессированных народов» в советский период (их статус в официальной советской историографии был «социальным сословием»).Некоторые региональные правительства, особенно Ростова-на-Дону и Краснодарского края, сыграли важную роль в содействии казачьей мобилизации, финансировании молодежных школ и восстановлении известных казачьих памятников. По ходатайству атаманов (атаманов) казачьих движений юга России в начале 1990-х годов Борис Ельцин официально создал государственный реестр казачьих организаций, подобных существовавшему в царские времена, а в 1994 году издал указ о создании Президентского Совета. по казачьим делам, который должен был наблюдать за возрождением казачьего движения и консультироваться с президентом о том, как его поддержать.Нерегулярные казачьи отряды играли важную роль на неспокойном Северном Кавказе в конце 1990-х годов, иногда выступая в качестве бдительной полиции и охраняя миграцию. Были предприняты некоторые усилия по продвижению казаков как «национальности» ( национальность ), в том числе попытки заставить людей отметить свою этническую идентичность как казаков в российских переписях или даже найти казачью этническую республику, подобную тем, которые видели в этнически обособленные регионы Северного Кавказа.
После прихода к власти Владимира Путина российское государство стало в гораздо большей степени поддерживать казачество, в первую очередь за счет расширения обязанностей реестровых казаков.С их наследием борьбы за расширение границ государства образ казака был отличным средством продвижения новой идеологии патриотизма. Казаки начали патрулировать улицы российских городов, участвовать в церемониальных государственных мероприятиях и помогать в гуманитарных проектах, таких как тушение лесных пожаров. Казачьи военизированные формирования были важным компонентом «добровольческих» сил, использовавшихся российским государством для проведения «антимайданных» акций протеста на Красной площади в Москве в 2015 году и для подавления демонстрантов Pussy Riot на Олимпийских играх в Сочи.Во внешней политике якобы «коренные» крымские казачьи формирования сыграли важную роль в народных митингах за референдум о присоединении к России в Крыму в 2014 году и на Донбассе. Пророссийские казаки провели демонстрации в Донецке и Луганске и предоставили большое количество войск для ведения боевых действий в этих регионах.
В Украине образ казака также имел большое значение для новой нации, которая в 1991 году приступила к формированию собственной идентичности. , или крепость.Государственный гимн Украины, например, называет украинский народ «братьями казачьего народа», а казаки — популярные образы в детских рассказах. Казачий образ находится в центре движений по формированию национальной идентичности и представляет собой идеальное полезное прошлое, как и альтернативное наследие российского, а затем советского империализма, в котором украинцы изображаются как один из «малороссийских народов». нет. Так, дороги в Киеве названы в честь Хмельницкого (которому также установлен памятник), казачий атаман 1700-х годов Иван Мазепа помнят как национального героя, а по всей стране существуют «казачьи» молодежные организации (в том числе со своими якобы казачьими стилями). боевых действий).Во время протестов 2014 года на Майдане в центре Киева многие люди, переодетые казаками, действовали как группы добровольцев-охранников, охранявших протестующих и следивших за тем, чтобы их никто не беспокоил.
Квазиэтническое изображение казаков можно увидеть в том, как они стилизованно представлены в Украине. Архетипический казак изображен с бритой головой, за исключением единственной пряди волос, которая берет свое начало на вершине короны, известной как Osoledits . Текущие этнографические проекты на юге Украины направлены на обнаружение останков казаков сичи , а областное правительство в Днепре переименовало улицы с коммунистическими названиями в честь известных казаков.Действительно, есть предложение изменить название области с Днепропетровской (названной в честь Григория Петровского, ведущего коммуниста, ответственного за украинский голод в 1930-х годах, унесший жизни около пяти миллионов человек) на Сичеслав (слава казачьим крепостям). Такие символические баталии могут иметь важные политические последствия, как показывает спор о правильном названии бывшей югославской республики Македония, который Греция использовала для предотвращения вступления этой страны в ЕС.
Конфликт на Донбассе
Что касается конфликта на Донбассе, то есть люди, выдающие себя за казаков, воюющих с обеих сторон, которые также пытаются использовать образ казака. С пророссийской стороны против украинских сил воевали казачьи иррегулярные формирования, такие как формирование Николая Козицына. Козицын является одним из лиц, находящихся под санкциями США и других стран, среди прочего, за его причастность к крушению рейса Mh27 Malaysian Airlines.Стенограммы аудиозаписей, перехваченные Службой безопасности Украины, показывают, что Козицын знал о том, что казачий отряд сбил пассажирский самолет.
На украинской стороне есть и казаки, борющиеся с сепаратизмом. Проукраинские казаки позиционируют себя как защитники народа и авангард народного сопротивления иностранным провокаторам . Беседы автора с людьми, побывавшими на передовой на Донбассе, свидетельствуют о том, что некоторые украинские солдаты остригли волосы на осоледитов после своего первого боя.Например, один герой революции прошел путь от защиты протестующих на площади Независимости до попытки организовать казачий батальон для борьбы с Россией в восточных областях Украины. Я также наблюдал, как образ казака использовался для поднятия боевого духа среди солдат, когда я посетил украинские казармы в 2018 году.
Использование имиджа казака играет важную роль в Крыму и для сепаратистских правительств Луганской и Донецкой Народных Республик. В Крыму, например, символ казачества используется в воспитании и воспитании патриотизма.В Луганске молодежные казачьи отряды сыграли важную роль в чествовании памяти павших в Великой Отечественной войне России против фашистской Германии и в выполнении других символических функций де-факто государства. В Донецке деятельность казаков сыграла важную роль в придании стремящемуся государству вида культурных послов и видимости внешней политики. Источники, известные автору, предполагают, что идеологи ЛНР и ДНР действительно ссылаются на наследие региона, когда утверждают, что они должны быть с Россией, и карта 1901 года, на которой показаны исторические земли донских казаков, действительно пересекается с большей частью зоны конфликта.Образ казака призван, другими словами, выделиться из нации, которая идентифицирует себя с казаками.
Заключение
Казаки вовсе не являются потенциальным источником единства, они являются источником разногласий между Украиной и Россией, который нынешний конфликт делает еще более зияющим. Присутствие казаков по обе стороны водораздела подразумевает два следствия. Во-первых, даже если между Киевом и Москвой удастся заключить прочное мирное соглашение, конфликт грозит сохраниться в мыслях и чувствах простых людей.Российские и украинские казаки, скорее всего, опровергнут утверждения о подлинном владении друг другом казачьим образом и легендой (как, впрочем, и в некоторых украинских источниках автора). Близость идентичностей часто характеризует застарелые этнические конфликты.
Во-вторых, каковы бы ни были первоначальные ставки Москвы, когда она разжигала конфликт на Донбассе, ее вербовка и использование казачьих военизированных формирований на этой арене создали новые риски. Россия не может позволить себе унижаться на Донбассе, чтобы не воспламенить казачьих националистов, стремящихся к автономии Донского региона или даже к полному отделению.Уже сейчас есть яблоко раздора по поводу того, можно ли включать «казак» как этническую принадлежность в российскую перепись (как это сделали 7 миллионов человек по переписи 2002 года).